Чи можна змінити ДНК? Генетик пояснив, що таке справжній "біохакінг" і як це працює

Сучасні генетичні тести допомагають зазирнути в майбутнє та розпізнати схильності до тих чи інших хвороб. Проте потрібно розуміти, що насправді ховається за терміном "біохакінг".

Про це розповів в інтерв'ю для РБК-Україна генетик Дмитро Микитенко. 

Розвиток науки й технологій 

Сьогодні генетика та медицина дозволяють людям дізнатись більше про власне здоров'я та оцінити окремі ризики навіть для майбутніх дітей.

"Можемо оцінювати ризик народити дитину з генетичним захворюванням ще на етапі планування вагітності", - поділився Микитенко.

Спеціалісти навчилися навіть "відбирати ембріони при екстракорпоральному заплідненні (ЕКЗ), щоб народити здорову дитину".

Після пологів експерти також можуть "виявляти багато генетичних хвороб" (хоча ще й не всі).

Крім того, сучасна медицина вже навчилася вживляти здоровий ген, коригуючи певні захворювання.

"Так лікують спінальну м'язову атрофію та деякі види дистрофії сітківки", - пояснив генетик.

Тести й "генетичні паспорти" 

Микитенко нагадав, що зараз пересічній людині доступні не лише загальні тести для оцінки ризику народження дитини з генетичним захворюванням, але й для оцінки онкологічних ризиків.

Також є можливість зробити генетичні паспорти класу Wellness - виявити особливості роботи власного організму.

"Ці тести не шукають причину проблеми, а аналізують певні полігенні схильності", - розповів фахівець.

Він пояснив, що через незначне порушення - якщо зміна є в одному гені - хвороби, як наслідку, може й не бути.

"Але якщо знижена активність одразу кількох генів з одного блоку, це може впливати на здоров'я", - визнав Микитенко.

Він уточнив, що це - "не обов'язково буде захворюванням, але може позначатися на якості життя".

Отже, знаючи про такі особливості, можна оцінити ризик:

• психічних розладів;
• атеросклерозу;
• серцево-судинних захворювань.

Що реально означає "біохакінг" 

За словами Микитенка, люди можуть впливати "на величину цього ризику".

"І це те, що зараз намагаються назвати біохакінгом", - констатував він.

Водночас генетик нагадав, що змінити код - не можна.

Щоб знизити той чи інший ризик до загально популяційного, можна змінити лише:

• свої звички;
• харчування;
• місце проживання.

Генетик зауважив, що в цілому термін "біохакінг" - "частково створює враження, начебто ми змінюємо правила, за якими працює наш організм".

Але насправді це - не так, адже йдеться саме про схильність.

"Наприклад, людина знає, що її мама носила окуляри. Значить у неї самої є схильність до порушення зору. Розуміння цього може бути мотивацією для профілактики", - пояснив експерт.

Він нагадав, що "генетика не визначає все".

Тобто вона може показати, "де є слабке місце".

"Але те, що людина робитиме з цією інформацією далі, залежить уже від неї. Тому не можна казати: "Нічого з цим не зроблю, бо в мене така генетика". Генетика - не виправдання", - наголосив Микитенко.

Тобто якщо людина знає про ту чи іншу свою схильність, "це має підштовхувати її до окремих рішень" - щоб зберегти здоров'я.

"Якщо знаємо, де вона може виникнути, наскільки високий ризик, можемо розробити профілактику", - розповів генетик.

Так, наприклад, "при порушенні циркадних ритмів сну неврологу - за результатами тестів - простіше підібрати корекцію для збалансування сну".

"Але це - не біохакінг у розумінні того, що генетично переписуємо інструкцію організму. Ми просто підлаштовуємося під наші особливості, щоб знизити ризики", - підсумував спеціаліст.