Чи є у вас депресія? Хто в зоні ризику і чому це не завжди очевидно: пояснює психіатр

Депресія - це не просто поганий настрій, а серйозне захворювання, яке може вразити будь-кого. Проте, існують певні категорії людей, для яких ризик розвитку цього стану значно вищий.

Доктор медичних наук, психіатр Борис Михайлов в інтерв'ю для РБК-Україна детально розповів про основні групи ризику, неочевидні фактори, такі як COVID-19, та важливість психіатричної допомоги для онкохворих, яка не завжди доступна за державними програмами. 

Групи ризику: від літніх людей до тих, хто пережив COVID-19 

Експерт чітко окреслює категорії людей, які є більш вразливими до розвитку тривожних та депресивних станів.

Людей похилого віку: "як із соціальних, так і з біологічних причин" вони частіше стикаються з депресією. Це може бути пов'язано зі змінами у соціальному житті, втратою близьких, погіршенням фізичного здоров'я та біологічними процесами старіння.

Людей, які особисто пережили події катастрофічного рівня: це ті, хто безпосередньо стикався з надзвичайними ситуаціями, які загрожували їхньому життю чи здоров'ю.

Самотні люди: відсутність соціальної підтримки та ізоляція є значним фактором ризику для ментального здоров'я.

Люди, які перенесли черепно-мозкові травми: такі травми можуть мати прямий вплив на функціонування мозку та емоційну регуляцію.

Люди після тяжких інфекційних захворювань: особливо актуальним цей пункт став під час пандемії.

"Зокрема, після COVID-19 маємо багато пацієнтів із вторинними депресивними станами. У них відновилася легенева функція, а от депресивний стан зберігається до 1-1,5 року", - підкреслює психіатр, вказуючи на довгострокові неврологічні та психічні наслідки вірусу. 

Онкозахворювання та депресія: коли потрібна інтегрована допомога 

Особливу увагу доктор приділяє пацієнтам з невиліковними захворюваннями, зокрема онкологічними.

"Щодо останньої категорії пацієнтів є певні труднощі. Дуже часто в людей, які борються з онкологічними захворюваннями, виникають тривожні та депресивні стани", - зазначає експерт.

Це цілком зрозуміло, адже діагноз онкології та її лікування є надзвичайно стресовими.

"Такі стани дуже поширені серед пацієнтів, які потрапляють уже в систему паліативної, хоспісної допомоги", - додає він, підкреслюючи, що на цих етапах потреба у психіатричній підтримці є критичною.

Професор наголошує на необхідності інтегрованого підходу до лікування таких пацієнтів.

"Поряд з основним лікуванням, таким як хімієтерапія, або ж знеболювальними препаратами люди з онкологічною патологією мають отримувати та психофармакологічні лікарські засоби", - підкреслює доктор.

Тобто ментальне здоров'я не менш важливе за фізичне під час боротьби з раком.

Якщо ж така допомога не надається вчасно, наслідки можуть бути вкрай серйозними.

"Якщо така людина не отримає своєчасно психологічну чи психіатричну допомогу, це може призвести до відчуття безпорадності, втрати оптимізму і віри; можливі навіть суїцидальні думки", - попереджає психіатр.