Дитячі травми можуть стати ключовою причиною розвитку хронічної депресії у дорослому віці
Травматичний досвід, включаючи насильство та нехтування, значно підвищує ризик психічних розладів
Нове дослідження, опубліковане в JAMA Network Open, показало, що травматичні переживання в дитинстві значно підвищують ризик розвитку стійкої до лікування депресії у дорослому віці. Виявлено, що кожна додаткова травма збільшує цей ризик приблизно на 70%, що підкреслює важливість профілактики дитячих травм і врахування їх при лікуванні дорослих із депресією, яка не піддається стандартній терапії.
Дослідження охопило майже 18 тисяч близнюків у Швеції. Науковці збирали інформацію про сім типів травм: емоційне нехтування або насильство з боку родини, нехтування фізіологічними потребами дитини, фізичне насильство, сексуальне насильство або зґвалтування, злочини на ґрунті ненависті, насильство між членами родини та інші форми насильства. Потім ці дані порівнювали з історією депресивних розладів та ефективністю лікування антидепресантами.
Майже третина учасників зазнала травматичних подій у дитинстві, причому жінки частіше, ніж чоловіки, переживали кілька видів насильства. Люди з травматичним минулим мали у 3,5 рази вищий ризик стійкої до лікування депресії. Найсильніший зв’язок спостерігався при сексуальному насильстві та нехтуванні фізіологічними потребами дитини, які підвищували ризик депресії більш ніж у 5 разів. Ці результати залишалися актуальними навіть після врахування генетичної схильності до депресії.
«Дитячі травми формують ранні патерни мислення та реагування на стрес. У дорослому віці це може проявлятися як стійка депресія, що не реагує на стандартні антидепресанти. Психотерапія та підхід, що враховує травматичний досвід, є ключовими для відновлення психічного здоров’я», – пояснює клінічний психолог Елізабет Блеквелл.
Науковці додають, що травми впливають не лише на психіку, а й на мозок: вони можуть підвищувати ризик тривожності, параної та депресії. Дослідження на тваринах показали, що певні нейрони після травми стають більш чутливими до стресу, збільшуючи ймовірність агресії або самопошкодження. Таким чином, діти з травматичним минулим мають значно вищий ризик психічних розладів у дорослому віці, що потребує особливого підходу до лікування.