Не вистачить людей: у Раді зброярів пояснили, чи готова Україна до відкриття експорту

Не вистачить людей: у Раді зброярів пояснили, чи готова Україна до відкриття експорту

У чому може виникнути основна проблема?

14.07.2026
1 год. тому
2

Українська оборонна промисловість має значно більші виробничі спроможності, ніж може бути профінансовано лише внутрішнім державним замовленням.

Про це йдеться в аналітичному матеріалі про можливе відкриття експорту української зброї. Хто отримає шанс продавати за кордон та як реагує оборонка".

Так, виконавчий директор Ради зброярів Ігор Федірко оцінив запропонований механізм позитивно, називаючи його тим контрольованим підходом до експорту, якого давно очікував ринок – роботу з країнами-партнерами Drone Deal, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості.

За його словами, для виробників ключовою є поява зрозумілої процедури та визначеного строку розгляду заявок до 30 днів.

"Для бізнесу це критично, бо найбільша проблема зараз – невизначеність. Компанія не може нормально планувати контракт, виробництво, людей та інвестиції, якщо не розуміє, чи отримає дозвіл і коли саме", – пояснює Федірко.

Водночас, наголошує він, для ринку цей процес уже давно перезрів: українська оборонна промисловість має значно більші виробничі спроможності, ніж може бути профінансовано лише внутрішнім державним замовленням.

Тому, на його думку, контрольований експорт – це не послаблення України, а залучення додаткового ресурсу для масштабування виробництва: отримуючи зовнішній контракт, виробник може збільшувати команду, інвестувати у виробничі лінії, закуповувати компоненти й розвивати технології.

Окремо Федірко звернув увагу на спроможність Державної служби експортного контролю. В Україні вже є тисячі компаній у секторі оборонних технологій, і навіть якщо на експорт подасться не весь ринок, а умовно 200-300 виробників, фізично розглянути таку кількість заявок якісно й у межах 30 днів буде майже неможливо без посилення команди відомства.

"Інакше ми швидко отримаємо класичну бюрократичну ситуацію: відписки, прохання продовжити розгляд ще на 15 днів, потім ще на 30 днів – і механізм, який мав дати бізнесу прогнозованість, знову перетвориться на чергу", – попереджає виконавчий директор Ради зброярів.

Проблему він пов'язує з відпливом кадрів. За останній рік ринок фактично розібрав найкращих фахівців із системи експортного контролю, і сьогодні виробники оборонних технологій можуть пропонувати таким спеціалістам у 5 разів більші зарплати, ніж вони отримують у державному органі.

"У такому ціновому розриві очікувати, що Держекспортконтроль витримає нове навантаження без перегляду зарплат і штатного розпису, – нереалістично", – резюмує Федірко, додаючи, що разом із запуском експортного механізму держава має переглянути як мінімум дві речі: зарплати та штатну чисельність відомства.

Загалом, за його словами, ринок очікує практичної реалізації – зрозумілих правил, швидкої комунікації з виробниками, реального дотримання 30-денного строку та прозорого маршруту для заявок. Якщо це запрацює саме так, це буде один із найважливіших практичних кроків для українського ОПК за останній час. 

Експорт зброї 

Нагадаємо, 1 липня стало відомо, що Україна запроваджує спрощений механізм експорту вітчизняного озброєння та військових технологій для країн-партнерів. Нова модель дозволить скоротити термін розгляду заявок від виробників утричі.

Спрощена процедура діятиме для поставок до країн, з якими підписано угоди у форматі Drone Deal, а її головна зміна - скорочення терміну розгляду заявок з 90 до 30 днів.

Катерина Бондар
Катерина Бондар
Політична та економічна оглядачка / Politics & Economy Analyst