В Україні розробляються нові законодавчі ініціативи, спрямовані на зміцнення позицій української мови в інтернеті. Це стосується популярних платформ, таких як YouTube та TikTok, які першими можуть відчути вплив змін. З такою заявою виступив мовний омбудсмен Тарас Кремінь у коментарі для "Новини.Live".

Законодавчі ініціативи на шляху до ЄС

За словами Кременя, такі заходи є важливим етапом на шляху інтеграції України до Європейського Союзу. Влада прагне посилити контроль за дотриманням мовного закону в мережі та соціальних медіа.

"Ми можемо посилити відповідальність за порушення мовного закону. І це є компетенція народних депутатів України - внести зміни до кодексу України про адміністративні правопорушення", – зазначив Тарас Кремінь.

Україна як член європейської федерації національних мовних інституцій бере приклад із країн ЄС, де мова є важливим аспектом не лише культури, але й доступу до інформації та послуг.

"Але в той же час повинна у нас відбуватися постійно діюча і повноцінна роз'яснювальна робота, ефективна проукраїнська пропаганда. В тому числі в соціальних мережах. Це створення додаткового продукту. На виконання цього є в Україні державна мовна програма, але допоки не буде реального фінансування окремих інституцій з виготовленням фільмів, друком книжок, проведенням відповідної роботи, у нас буде доволі повільно проходити процес переходу на українську мову", – підкреслив мовний омбудсмен.

Актуальність українізації в умовах війни

В умовах війни Кремінь акцентує увагу на потребі громадян в отриманні об’єктивної інформації державною мовою. Це стосується як новин про ситуацію на фронті, так і соціальних послуг, функціонування інфраструктури тощо.

Омбудсмен наголошує, що порушення мовного закону є поширеним явищем серед представників різних сфер, включаючи спорт, політику, державне управління та обслуговування.

Проблеми двомовності та уповільнення українізації

Раніше Тарас Кремінь заявляв про необхідність переходу від "м’якої українізації" до "наступальної" стратегії. Проте, за його словами, цей процес сповільнився, особливо серед дітей.

"Вони стали рідше використовувати українську мову у школах, вдома та в соціальних месенджерах", – наголосив він.

Фактична двомовність дітей та їхніх батьків, на думку омбудсмена, може мати негативний вплив на психіку. Водночас статистика свідчить, що кількість школярів, які вважають українську рідною мовою, зменшилася порівняно із 2023 роком.