Київ ставить НАТО перед фактом: допомогу Україні треба зарахувати до оборонних витрат
НАТО веде активні переговори з країнами-членами щодо нової цілі витрат на оборону на рівні 5% від ВВП.
Про це повідомляє Bloomberg.
Загальна мета передбачає, що з 5% ВВП щонайменше 3,5% підуть на жорсткі оборонні витрати, а 1,5% — на пов’язані з обороною витрати, що охоплюють широкий спектр заходів.
Водночас Київ наполягає, щоб військова допомога Україні зараховувалась саме у цю категорію 1,5%, що дозволить країнам-членам компенсувати відсутність відновлення торішньої обіцянки НАТО надати 40 млрд євро допомоги. Таким чином, Україна прагне забезпечити більшу підтримку і закріпити статус допомоги як частини колективних витрат на оборону.
За інформацією джерел Bloomberg, до 1,5% від ВВП також планують зараховувати витрати на захист критично важливої інфраструктури, розвідувальні служби цивільного профілю та діяльність, пов’язану з космосом. Широке визначення таких витрат допоможе країнам легше досягати поставленої мети, адже деякі держави відстоюють включення в цю категорію також фінансування боротьби з тероризмом та інші оборонні заходи.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте цього тижня заявив, що очікує схвалення нової мети у 5% ВВП на засіданні 28 червня в Комітеті з політики і планування альянсу. Попередня пропозиція ще може бути змінена, а остаточне рішення стане підґрунтям для обговорень серед усіх членів.
Особливу увагу приділятимуть витратам на інфраструктуру, що підвищує військову мобільність, а також витратам на товари подвійного призначення. Витрати повинні безпосередньо сприяти виконанню оборонних планів альянсу або створювати можливості для використання основних військових ресурсів.
Країни півдня Європи, серед яких Італія, Іспанія та Греція, наполягають на врахуванні у цих витратах і фінансування боротьби з тероризмом. Це питання викликає жваві дебати, оскільки точне визначення, що саме належить до «витрат, пов’язаних з обороною», вплине на те, наскільки реально буде виконати нову ціль.
Ідея встановити мету у 5% ВВП була вперше озвучена президентом США Дональдом Трампом на початку цього року. Він навіть погрожував вийти з альянсу або захищати лише тих союзників, які витрачають достатньо на оборону. Спочатку така мета вважалася надто амбіційною і практично нереалістичною. Проте європейські союзники та Канада поступово почали усвідомлювати необхідність значного збільшення своїх оборонних бюджетів.
Якщо нова ціль буде затверджена, вона стане суттєвим поштовхом до зміцнення колективної безпеки НАТО, а включення допомоги Україні у витрати на оборону додасть Києву значущої міжнародної підтримки в умовах війни.