Компанія Meta, яка володіє популярними соцмережами Facebook та Instagram, оголосила про зміну політики модерації контенту, що викликало широкий резонанс серед правозахисників, користувачів і експертів. Нові правила дозволяють користувачам називати людей у психічно хворими через їхню сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, що стало темою гарячих обговорень.

Як повідомляє NBC News, зміни стосуються ключових аспектів політики модерації Meta. До цього моменту компанія забороняла публікації, що містять образи або звинувачення щодо інтелекту чи психічних захворювань. Однак тепер відбулися значні ослаблення. Зокрема, користувачі зможуть ділитися "твердженнями про психічні захворювання або відхилення, засновані на гендері або сексуальній орієнтації". Це, зокрема, стосується політичного та релігійного дискурсу про трансгендерність і гомосексуальність, де раніше заборонені подібні висловлювання.

Що саме змінилося в правилах? 

Тепер Meta скасовує заборону на використання терміну "це" стосовно трансгендерних або небінарних осіб. Окрім цього, знято обмеження на образи за ознаками раси, етнічної чи релігійної належності, національного походження, інвалідності, сексуальної орієнтації, статі та гендерної ідентичності. Така зміна викликала обурення серед правозахисних організацій.

Реакція правозахисників

Однією з основних реакцій на нововведення стало засудження з боку організацій, які захищають права ЛГБТК+ спільноти. GLAAD, Альянс геїв та лесбійок проти дискредитації, висловив своє обурення щодо зміни політики Meta. Президентка GLAAD Сара Кейт Елліс заявила: "Без належної політики щодо мови ворожнечі Meta дає зелене світло насильству над ЛГБТК-людьми, жінками, іммігрантами та іншими маргіналізованими групами. Цими змінами Meta продовжує нормалізувати ненависть до ЛГБТК заради прибутку — коштом своїх користувачів і справжньої свободи вираження поглядів. Політика фактчекінгу та протидії мові ненависті захищає свободу слова".

Правозахисники також висловили стурбованість тим, що така політика дозволяє посилити дискримінацію та насильство над вразливими групами, надаючи їм менше захисту від мови ненависті.

Meta відмовляється від фактчекінгу

Зміни у політиці модерації контенту є частиною більш широких і серйозних перетворень у компанії. Генеральний директор Meta Марк Цукерберг зазначив, що компанія змінює підхід до того, як вона модерує контент на своїх платформах, зокрема Facebook, Instagram та Threads. Метою цього є повернення до "фундаментальної відданості свободі слова". Відтак Meta відмовляється від програми перевірки фактів, яку компанія реалізовувала з 2016 року у співпраці з незалежними фактчекінговими організаціями.

За словами Цукерберга, попередня програма не працювала так, як очікувалося, і стала інструментом для цензури. "Якими б добрими не були наміри, обмеження з часом розширилися до такого рівня, що ми робимо забагато помилок, розчаровуємо наших користувачів і надто часто заважаємо свободі висловлювання, яку прагнемо забезпечити", — пояснив Цукерберг. За його словами, надто часто відбувалась цензура нешкідливого контенту, а також багато користувачів потрапляли під блокування за незначні порушення, що заважало вираженню думок.

Замість системи перевірки фактів у компанії запроваджують програму "Community Notes" — "Примітки спільноти". Тепер самі користувачі повинні будуть вирішувати, які публікації вводять в оману та потребують додаткового контексту. Meta не буде самостійно додавати примітки чи вирішувати, які саме примітки будуть показуватися, а користувачі будуть оцінювати їхню корисність. Цей крок нагадує зміни, які були запроваджені Ілоном Маском після придбання Twitter (тепер X).

Можливі наслідки для України

Ці зміни мають особливе значення для українського медіапростору. Керівник центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей зазначив, що тепер Meta перекладає відповідальність за модерацію на користувачів. Це може створити умови для організованих груп, які можуть спотворювати факти або нав'язувати власний порядок денний в соцмережах, оминаючи перевірку фактів, яку проводили раніше.

Соловей підкреслив, що фактчекери були важливими для регулювання поширення дезінформації, зокрема під час війни. "Багато можливостей росіян вплинути на українську аудиторію були нівельовані обмеженнями соцмережі, яка регулювала можливість маніпуляцій", — зазначив він. У контексті війни такі зміни можуть мати серйозні наслідки, адже без надійної системи фактчекінгу можуть виникнути нові можливості для маніпулювання інформацією.

"Сподівання на саморегуляцію мережі — це трохи небезпечний експеримент, який може призвести до зміни акцентів у ситуації", — додав Соловей.

Ігор Соловей також звернув увагу на приклад соцмережі X, де зміни в політиці модерації більше стосуються політичної ситуації в США, а на український контент поки що не мають суттєвого впливу. "Рішення корпорації Meta спрямоване більше на політичну ситуацію всередині країни — це такий політичний реверанс новій владі США. Чи будуть ці нововведення поширені на територію України, ми поки не знаємо, будемо спостерігати", — зазначив він.