Невтішний прогноз нейробіологів: мозок людини завершує своє формування лише до 32 років

Нове дослідження Кембриджського університету показало, що мозок людини проходить п’ять чітко визначених фаз розвитку, які тривають від народження до пізньої старості. 

Про це повідомляє Euronews. 

Вчені виділили чотири ключові вікові точки, що позначають переходи між фазами, це 9, 32, 66 та 83 роки. Це дозволяє зрозуміти, коли мозок особливо вразливий до різних проблем, від труднощів у навчанні у дитинстві до вікових захворювань, таких як деменція. 

«Багато людей відчувають, що їхнє життя складається з різних етапів, і виявляється, що мозок має власні, чітко визначені стадії розвитку», зазначив професор нейроінформатики Дункан Астл, старший автор дослідження. 

Для аналізу дослідники порівняли сканування мозку майже 3,8 тисяч людей віком від народження до 90 років. Цей метод дозволяє відстежувати рух молекул води в мозку, створювати детальні карти нейронних зв’язків та визначати ключові моменти структурних змін мозку протягом життя. 

П’ять фаз розвитку мозку 

Дитинство від народження до 9 років характеризується активним формуванням нових нейронних зв’язків та видаленням неактивних. Зростає як сіра, так і біла речовина мозку. Сіра речовина відповідає за обробку інформації, а біла передає сигнали між різними ділянками нервової системи. Формується товщина кори та складки, які є критично важливими для розвитку мозку. 

Підлітковий період до 32 років супроводжується подальшим зростанням білої речовини та покращенням зв’язків між різними ділянками мозку. Дослідження показало, що цей етап триває довше, ніж вважалося раніше, і мозок стабілізується лише близько 32 років. 

Дорослий вік від 32 до 66 років характеризується стабілізацією структури мозку, яку автори дослідження назвали «найсильнішою топологічною переломною точкою» життя. На цьому етапі мозок переживає відносну паузу у змінах перед наступною фазою. 

Раннє старіння від 66 до 83 років супроводжується поступовою деградацією білої речовини та зниженням ефективності нейронних зв’язків. Це підвищує ризик когнітивних порушень та розвитку захворювань, включно з гіпертонією. 

Пізнє старіння після 83 років характеризується подальшим ослабленням нейронних зв’язків. Мозок більше покладається на окремі ділянки для виконання функцій. Дані про цю фазу поки що обмежені, але вона супроводжується поступовою втратою структурної пластичності. 

За словами провідної авторки дослідження Алекси Мослі, результати дозволяють глибше розуміти нейронні механізми порушень уваги, пам’яті, мовлення та поведінки. «Це допомагає зрозуміти, чому мозок розвивається по-різному у ключові періоди життя, від труднощів навчання у дитинстві до деменції в пізніх роках», додала Мослі. 

Дослідження відкриває нові можливості для прогнозування та запобігання когнітивним порушенням у дітей та людей похилого віку.