Наука
Група вчених з Кембриджського університету повідомила про нові, хоча поки що попередні, докази можливого існування життя на віддаленій екзопланеті K2-18b. За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) дослідникам вдалося виявити у її атмосфері сліди хімічних сполук, які на Землі утворюються винятково живими організмами.
Китайські вчені створили матеріал, який може змінювати колір підлаштовуючись під навколишнє середовище, подібно до хамелеона.
Швейцарські вчені здійснили прорив у лікуванні паралічу, відновивши ходьбу у пацієнтів за допомогою глибокої стимуляції гіпоталамуса.
Дослідження показало, що Венера ніколи не мала океанів рідкої води, її мантія надзвичайно суха, а молекули води в атмосфері поповнюються виключно через вулканічну активність.
Американські розслідувачі оприлюднили докладний звіт про пандемію COVID-19, де стверджують, що вірус найімовірніше витоку з лабораторії в Ухані, а також детально описують низку помилок уряду США та Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Науковці виявили, що дофамін і серотонін, як газ і гальмо, контролюють наше прийняття рішень, балансуючи між миттєвими бажаннями та довгостроковими цілями.
Вчені створили ядерний годинник, який обіцяє революціонізувати вимірювання часу, дозволяючи більш точне визначення координат і дослідження фундаментальних фізичних процесів.
Міжнародна команда нейробіологів під керівництвом учених з Нью-Йоркського університету з’ясувала, що префронтальна кора мозку, взаємодіючи з гіпокампом, виконує роль «симулятора» для прогнозування майбутніх дій, що відкриває нові можливості для лікування розладів прийняття рішень.
Археологи виявили в Північному Китаї рештки Homo juluensis – майстерних мисливців і швачок, які жили близько 200 тисяч років тому та мали незвичайні великі зуби, що вказують на їхню можливу спорідненість із денисівцями.
Британські вчені спростували популярний міф про те, що вживання капусти сприяє збільшенню грудей, пояснивши, що розмір бюста визначається гормонами та вагою, а не споживанням певних продуктів.
Нове дослідження спростувало стереотип про те, що «сови» розумніші за «жайворонків», показавши, що ранні пташки мають вищий рівень вербального інтелекту.
Вчені зі Стенфорда створили робота-голуба PigeonBot II з морфованими крилами та хвостом, копіюючи природні механізми польоту птахів, що дозволяє йому маневрувати в складних умовах та долати турбулентність.
