Нова мова моди: як вишиванка змінилася під час війни та стала символом незламності

Після початку повномасштабної війни значення вишитої сорочки для українців суттєво змінилося. Багато хто перестав сприймати її як атрибут свята й почав бачити в ній глибший зміст.

В інтерв'ю РБК-Україна дизайнерка та засновниця бренду GAPTUVALNYA Наталія Гергелюк пояснила, як трансформувалося ставлення до вишивки.

"Інтерес до вишиванки стрімко зріс, і я бачу, як дедалі більше людей починають шукати не просто красиву річ, а зміст. Вони хочуть знати, з якого регіону орнамент, що означають символи, чому саме така кольорова гама", - розповідає вона.

Це свідчить про новий рівень свідомості. Люди згадують історії рідних, які за вишиванку зазнавали переслідувань, і вкладають у неї власну ідентичність.

"Бо коли ти вдягаєш вишиту сорочку сьогодні, ти не просто одягаєш одяг. Ти несеш світові свою ідентичність", - каже дизайнерка. 

Особливо це помітно серед молодих людей, які інтегрують традиційний одяг у повсякденні образи. За словами Наталії Гергелюк, молодь відкриває для себе вишиванку не як обов'язковий дрес-код, а як частину себе.

Сучасні українці поєднують вишиванки з денімом, базовим одягом, кежуал-елементами та таким чином творять нову мову моди.

"Вони комбінують її з сучасними речами, створюють нову мову моди, яка говорить світу: я українець, і я цим пишаюсь", - додає дизайнерка.

Вишиванка - не про минуле, а про зв'язок 

За словами дизайнерки, радянська влада нав'язувала негативне ставлення до вишиванки, асоціюючи її з "неблагонадійністю" або сільським одягом. Нині українці повертають їй гідність.

"Я часто кажу: традиція - це не про минуле. Це про безперервність. Про зв'язок, який не втрачає сили з роками", - додає вона.

Саме розуміння цього зв'язку, на думку дизайнерки, і є головним сенсом, який українці вкладають у вишивку сьогодні.