Після заборони маркетингу фармринок "просів": що сталося з цінами на ліки

Українські споживачі стикаються із зростанням цін на ліки після заборони маркетингових договорів у фармацевтичній галузі.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на 24 Канал.

Маркетингові угоди визначають як спосіб співпраці виробників ліків з аптеками. Вважається, що завдяки цим угодам аптеки могли робити знижки на необхідні ліки, а ще частина коштів йшла на оплату послуг, які не компенсуються регульованою націнкою: підтримку широкого асортименту, консультації клієнтів, збереження товарів належним чином та забезпечення постійного запасу медикаментів. 

Експерти пояснили, для чого потрібен маркетинг 

Представники фармацевтичного бізнесу наголошують, що маркетингові договори виконували передусім функцію здешевлення ліків для споживачів. Велика частина маркетингу (часом до 90%) йшла саме на зниження цін.

Завдяки такому механізму виробник "проштовхував" свої ліки через аптеки: саме знижкою можна переконати купити, наприклад, "Анальгін" конкретного виробника. Представники фармацевтичного бізнесу пояснюють: фактично маркетинг – це збільшення ринку за рахунок дотування покупця, тобто зниження ціни, яку вже пропонують.

"Принцип простий: чим нижчі ціни, тим більші продажі, а чим більші обсяги, тим більші знижки через нижчу собівартість продукції. Маркетинг не може підняти ціни, бо тоді ліки стануть неконкурентними", - пояснюють представники фармринку.

У МОЗ визнають, що ціни на ліки після скасування маркетингових угод залишилися на тому ж рівні або навіть зросли. За словами заступника міністра охорони здоров'я України Едема Адаманова, ситуація виявилася парадоксальною.

"По факту ціна на деякі лікарські засоби, коли був дозволений маркетинг, була нижча, ніж зараз. Тому що завдяки прибутку від маркетингу аптеки знижували ціни на рецептурку, ставили менші націнки", - сказав він.

Пряма залежність між націнками в аптеках і маркетингом виявилася не такою очевидною, як очікувалося.

Експерти відзначають, що заборона маркетингу також вплинула на асортимент ліків. Аптечний маркетинг стимулював аптеки більше лікарських засобів – виробники фактично компенсували гроші, заморожені в запасах. Також маркетинг давав стимул торгувати дорогими імпортними препаратами, які не мають великого попиту.

"Аптеці невигідно тримати всі цитрамони та анальгіни, які є на українському ринку. Їй достатньо мати один, максимум два. Лише маркетинг "субсидує" місце на поличці для третього-двадцятого аналога", - пояснюють експерти.

Також вони пояснюють, що за відсутності маркетингу аптеки зможуть тримати лише мінімальні запаси дешевих ліків і торгувати дорогими імпортними препаратами лише під замовлення. 

У галузі розповіли, що відбувається зараз 

На сьогодні ситуацію рятують запаси, накопичені аптеками та дистриб'юторами у лютому-березні, але скоро вони закінчаться, а з ними і звичний асортимент, стверджують представники фармакологічної галузі.

Серед результатів поточного регулювання учасники ринку називають:

• зростання цін на практично увесь асортимент ліків;
• падіння продажів ліків;
• негативні очікування на фоні непередбачуваних наслідків нового регулювання.

Вони також закликають регуляторів переглянути підходи до обмеження маркетингу, щоб уникнути погіршення доступності ліків для населення.

Як повідомлялося раніше, впровадження прозорих ринкових умов і відновлення дії маркетингових договорів на фармацевтичному ринку призведе до зниження цін на лікарські засоби для українців.

При цьому учасники Аптечної професійної асоціації (АПАУ), до якої входять аптечні рітейлери, заявили про антиконкурентний характер оновленого проекту порядку надання маркетингових послуг. Він оприлюднений Міністерством охорони здоров'я 9 червня.