РФ порушила ключовий принцип ядерної безпеки, коли почала здійснювати ракетні атаки на Україну з військових баз, на яких зберігається ядерна зброя. Це питання стало об'єктом міжнародної уваги та тривоги, адже такі локації потенційно можуть стати легітимною ціллю для ударів у відповідь, що створює ризики для глобальної безпеки. Про це пише видання Foreign Affairs, звертаючи увагу на небезпечні обставини, що оточують ядерні арсенали росії.
На думку авторів статті, протягом повномасштабної війни між росією та Україною неодноразово існувала ймовірність переходу конфлікту на ядерний рівень. Це зумовлено як "особливостями" зберігання російських ядерних боєголовок, так і зростаючою здатністю України уражати цілі всередині території рф. Особливо тривожною є інформація про те, що частина російських ядерних сховищ, зокрема 14 об'єктів, знаходяться у межах досяжності українських безпілотників (БпЛА). Водночас, видання зауважує, що відсутні докази, які б свідчили про навмисні спроби України уражати саме ці об'єкти.
Також зазначається, що близько двох ядерних сховищ розташовані за 150 км від українського кордону, а ще п'ять — у межах 250-300 км. Таким чином, наявні можливості України, що постійно вдосконалюються за рахунок західних поставок озброєнь, дозволяють потенційно досягати таких об'єктів. Однак використання цих засобів проти російських ядерних об'єктів поки що обмежене домовленостями між Україною та її західними партнерами.
Журналісти акцентують на відповідальності росії за належне управління та переміщення ядерних боєголовок, які не повинні знаходитись поблизу зон військових дій. Після перших українських атак дронами по Бєлгороду у 2023 році рф офіційно заявила про відсутність ядерних боєголовок у тамтешньому сховищі. Проте подібних заяв щодо інших ядерних об'єктів не було зроблено. Як пояснюється в матеріалі, одна з причин цього може полягати у небажанні російського керівництва демонструвати слабкість шляхом переміщення боєголовок або ж побоювання неправильного трактування цього процесу з боку НАТО, що може спровокувати превентивні дії з боку Альянсу.
"Можливість того, що український безпілотник або ракета влучить у боєголовку і спричинить вибух, який поширить матеріал, що розщеплюється, вже є серйозним ризиком. Але це не єдиний ризик", – підкреслюють автори статті. Найбільшу небезпеку, на їх думку, становить можливість створення "оперативного хаосу" у випадку захоплення територій, де розміщена ядерна зброя. У такому разі зброя може стати доступною для недержавних суб'єктів або ж призвести до ескалації ситуації, що підштовхне росію до використання ядерної зброї проти своїх ворогів.
Foreign Affairs також звертає увагу на те, що рф вже порушила " принцип ядерної безпеки" 24 лютого 2022 року, коли почала атаки на Україну з військових баз із ядерною зброєю. Використання таких баз як плацдарм для атак робить їх потенційною ціллю для України, що має право на самооборону. У березні 2022 року росія використала авіабазу "Енгельс-2" для запуску ракет "Кинджал", здатних нести ядерний заряд. Ця база, а також авіабази "Єйськ" та "Морозовськ" неодноразово ставали об’єктами атак українських дронів.
Експерти зазначають, що ризик вибуху ядерних боєголовок у випадку ураження таких об'єктів мінімальний, якщо боєголовки не перебувають у процесі переміщення для технічного обслуговування або на залізничному перевантажувальному пункті. Однак вибух великої потужності, навіть без ядерного ефекту, може призвести до тяжких наслідків.
На думку авторів публікації, для справжнього захисту ядерних об’єктів росії необхідно припинити військові дії проти України. У той час, як конфлікт продовжується, російські військові мають перевезти боєголовки з баз, що розташовані поблизу зон бойових дій, а також з авіабаз, які використовуються для ударів по українських цивільних об’єктах.