ШІ-фейки про загиблих українців поширюють у соцмережах: як не стати жертвою

ЦПД викрив у соцмережах чергову хвилю клікбейтних матеріалів, створених за допомогою ШІ. Автори таких дописів навмисно грають на почуттях українців, публікуючи фейкові трагічні кадри із закликами переходити за посиланнями.

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

У мережі почастішали випадки поширення емоційних дописів, що супроводжуються зображеннями нібито загиблих українців від російських обстрілів.

Підписи під такими публікаціями містять агресивний заклик до дії, наприклад, вимогу перейти за сторонніми посиланнями для перегляду "повних списків" або "деталей події". 

Яка справжня мета маніпуляцій? 

Перевірка показала, що опубліковані фотографії згенеровані штучним інтелектом і не мають жодного стосунку до реальних людей або подій.

Основними цілями творців цієї маніпулятивної схеми є:

Накручування охоплень: емоційні кадри змушують користувачів активніше ставити реакції, писати коментарі та поширювати допис.

Збільшення кількості підписників: заклики спонукають переходити на інші сумнівні канали чи ресурси.

Збір персональних даних: переходи за підозрілими посиланнями можуть загрожувати втратою облікових записів і зливом конфіденційної чутливої інформації.

Як розпізнати фейкові фото? 

Фахівці радять звертати увагу на деталі, які часто видають штучне походження картинки:

Неприродні риси обличчя: асиметрія, "воскова" або занадто гладка шкіра, дивні зіниці чи викривлені зуби.

Дивні пальці або руки: анатомічні помилки, надмірна або недостатня кількість пальців, їх нереалістичний вигин.

Нечіткі деталі на фоні: розмиті об'єкти, що зливаються між собою, або дивна геометрія заднього плану.

Неправильні написи чи символи: розмитий, викривлений або нечитабельний текст на одязі, вивісках і техніці.

Відсутність контексту: немає конкретної інформації про точне місце, час події та не вказане першоджерело фотографії.