ШІ знайшов 100-річну помилку вчених: історія появи грошей може змінитися

Канадські дослідники за допомогою ШІ висунули революційну гіпотезу: нерозшифровані написи на печатках Індської цивілізації є не мовою, а першою у світі безготівковою платіжною системою.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі IIIR Computational Humanities and Cultural Systems.

Індська (Хараппська) цивілізація бронзової доби, що процвітала у 2600-1900 роках до нашої ери, займала площу близько мільйона квадратних кілометрів і вела активну міжнародну торгівлю, однак при цьому не мала монет.

Протягом століття лінгвісти безуспішно намагалися знайти ознаки розмовної мови. Інститут інтегративних та міждисциплінарних досліджень у Торонто доводить: помилка була у самому припущенні науковців, адже артефакти виявилися суто адміністративними кредитними інструментами. 

Математичні докази: що побачив ШІ 

Для перевірки теорії наукова група на чолі з Борисом Крігером використала нейромережу Claude Opus для аналізу позиційної ентропії написів.

Дослідження охопило вибірку з 179 печаток із зображенням єдинорога, знайдених під час розкопок давнього міста Мохенджо-Даро. Застосування ШІ дозволило виявити чіткі закономірності, які раніше вислизали від лінгвістів.

Головні статистичні відкриття комп'ютерного аналізу:

Унікальність комбінацій: 98,3% усіх написів на печатках є абсолютно унікальними послідовностями знаків, що статистично виключає випадковий набір або просте кодування власних імен.

Структурований формат: рівень інформаційної різноманітності (ентропії) сильно затиснутий на краях написів і розширюється в особистому просторі всередині.

Це, вважають дослідники, є класичною ознакою форматизованого коду (наприклад, як ідентифікаційний номер платника податків), а не живої мови.

Позиція цифр: символи, що позначають числівники, становлять 15,4% усього масиву даних і майже завжди стоять на передостанньому місці - саме там, де у сучасних документах розташоване поле категорії чи типу тарифу.

Аномалія двійки. Цифра 2 становить 66,9% від усіх знайдених числівників - це вказує на фіксацію рівнів доступу або статусів у гільдії, а не на підрахунок кількості товару.

Механіка стародавнього безготівкового розрахунку 

Згідно з висновками науковців, система працювала за принципом сучасного пречипового банківського пластику.

Опуклі знаки на кам'яній печатці, яку купець носив із собою, втискалися у сиру глину, створюючи транзакційний відбиток так само, як ембосовані цифри на старій кредитній картці залишали слід на копіювальному папері.

Система складалася з двох ключових елементів:

• Носій (кам'яна печатка купця): де тваринний мотив слугував логотипом гільдії чи емітента, а послідовність унікальних знаків виступала номером рахунку.
• Документ (глиняний зліпок на складі), який фіксував відстрочене закриття боргу.

Такий підхід дозволяв повністю розділити інструмент авторизації, який залишався у власника, та запис про транзакцію, який забирали контрагенти.

Наразі автори дослідження сформулювали чіткі критерії для спростування або підтвердження своєї теорії: вони планують протестувати весь масив із 5500 відомих написів.

Оскільки робота пропонує математично обґрунтоване рішення вікової загадки, автори офіційно подали заявку на здобуття премії імені Іраватхама Махадевана у розмірі 1 мільйона доларів США.