У Верховній Раді України триває обговорення законопроєкту №10242, який пропонує запровадити кримінальну відповідальність за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що обробляється в публічних електронних реєстрах. У разі ухвалення документу, за розголошення такої інформації можуть застосовуватися штрафи або навіть позбавлення волі. Зокрема, зміни стосуються Кримінального кодексу України, де пропонується додати публічні електронні реєстри до переліку захищених інформаційно-комунікаційних систем.

Відповідно до законопроєкту, за несанкціонований збут і розповсюдження даних з публічних реєстрів передбачений штраф від двох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі до двох років. У період воєнного стану покарання може посилитися до 10–15 років ув'язнення.

Реакція суспільства та журналістів

Журналіст-розслідувач «Української правди» Михайло Ткач висловив стурбованість щодо потенційних наслідків нового законодавства:

"Людина, яка по базі проб'є чергового посадового власника нового Рендж Ровера 2024 року, отримає тяжкий злочин, 8 років, і не отримає захисту як викривач корупції".

Ткач зазначає, що нині діючі статті 361 та 361-2 Кримінального кодексу України вже становлять загрозу для журналістів-розслідувачів, які викривають корупційні схеми.

"Адже навіть у разі, якщо суд визнає, що інформація, яку вони розголошують, є суспільно необхідною, вони можуть бути піддані кримінальному переслідуванню" — наголосив він.

За словами журналіста, запропоновані зміни лише погіршать ситуацію. Під час воєнного стану розголошення корупційних схем може призвести до восьмирічного ув'язнення. При цьому закон не передбачає жодного захисту для тих, хто займається розслідуванням корупційних злочинів.

Експерти побоюються, що такі нововведення можуть створити додаткові перешкоди для громадського контролю та послабити ефективність антикорупційних розслідувань у країні.