Уже понад півроку росія випробовує нову тактику атак "шахедами" та іншими далекобійними БПЛА. З вересня противник обстрілює тилові області України дронами щодоби – переважно щоночі.
У ніч з 22 на 23 лютого росія змогла запустити по Україні "рекордні" 267 різних далекобійних БПЛА. Однак і це, ймовірно, не межа. Під кінець першого півріччя 2025 року Москва хоче вийти на показник 500 БПЛА за одну атаку, кажуть у ГУР.
Противник зробив ставку на масовість, регулярність, а також зміну маршрутів та висот. І на жаль, ця тактика місцями дає результат.
Скільки росія виробляє шахедів та інших БПЛА?
Ворог зміг перейняти у Ірану технології виробництва "шахедів", масштабувати його та диференціювати. Якщо ще рік тому основним далекобійним дроном, яким ворог атакував українські тилові області – це був Shahed-136 або так звана "Герань-2", то тепер лінійка засобів ураження розширилась.
Тепер під час однієї атаки агресор запускає, крім "класичних шахедів", і його схожу версію "Гарпія-А1", іноді – і його спрощену модифікацію "Герань-1". Поміж цим додатково запускаються ще дрони-"болванки" "Пародія" без боєзаряду і "Гербера", який може нести як невеликий бойовий заряд, так і виступати хибною ціллю.
"Рій цих "Г" щоночі летить на нашу територію. І на жаль, вони їх можуть клепати у великій кількості. Вони відносно дешеві, літають, всі необхідні елементи в них є. І ці "Пародії" – ті, що по суті пародії на "шахеди" вони теж можуть на місяць збирати понад тисячу", – розповідає один із співрозмовників у Силах оборони.
За даними ЗМІ, зараз Москва здатна щомісяця виготовляти приблизно 900 "шахедів" / "Герань-2", не менш ніж тисячу "Пародій" і понад 2 тисячі "Гарпій" та "Гербер" (80% припадає на "Гербери" і 20% – на "Гарпії").
Ці обсяги виробництва пояснюють, за рахунок чого росії вдається підтримувати регулярність та масовість свої дронових атак. Починаючи з вересня, щомісяця агресор запускав по наших областях не менше 1300 БПЛА, а в окремі місяці – понад 2 тисячі.
Зараз противник може здійснювати пуски цих безпілотників з семи локацій: з полігонів Чауда в окупованому Криму і Навля у Брянській області, і з аеродромів "Халіно" у Курській області, Приморсько-Ахтарська в Краснодарському краю, "Орел-Південний", "Шаталово" у Смоленській області і "Міллерово" у Ростовській області. У планах Кремля, за інформацією ЗМІ, відкрити до середини 2025 року ще додаткових п'ять майданчиків, щоби вийти на "пропускну спроможність" у 500 БПЛА за одну атаку.
"Шаталово – це один із останніх майданчиків, що додались протягом зими. Якраз можна простежити, як з додаванням цієї сьомої локації збільшилась кількість запущених "шахедів" за ніч", – пояснило одне з джерел.
У чому суть тактики росії?
Одна з особливостей нової тактики, яку застосовує ворог – це масовість. Ба більше, серед цього рою з сотні чи двох сотень БПЛА відсоток хибних цілей – дронів без боєзаряду може досягати 50. Проте ні на радарах, ні під час бойової роботи сил ППО неможливо відрізнити – чи це летить ударний БПЛА, чи проста "болванка". Саме тому збивати потрібні і перші, і другі. Це, як наслідок, лягає додатковим навантаженням на мобільні вогневі групи та ППО.
"Ці болванки типу "Пародії" зазвичай або просто літають, у них закінчується запас льоту і вони самі падають десь у полі. Ще їх може гасити РЕБ і вони теж падають десь у посадці. Те, що у зведеннях Повітряних сил значиться як "локаційно втрачені" – це, як правило, якраз і є ці болванки, які десь упали і не вибухнули", – сказав один із співрозмовників у військових колах.
Ще одна особливість російської тактики полягає в тому, що пуск "шахедів" здійснюється порційно з раннього вечора з різних локацій. У результаті, поки ворожі БПЛА починають підлітати до наших кордонів і прямувати до заданої їм цілі, бойова робота по них і тривога починається з вечора і нерідко закінчується ближче до ранку. Ба більше, іноді агресор комбінує атаки "шахедів" з ракетним обстрілом, який починається у ранній час, для досягнення ще більшого ефекту і ще більшого навантаження на нашу ППО. Так, наприклад, було під час сьогоднішнього обстрілу.
Регулярність тривог і вибухів виснажує не лише особовий склад Повітряних сил, але й психологічно та морально виснажує цивільне населення. Це, за задумом, Кремля, вочевидь, має зробити українців поступливішими.
По-четверте, через цю масовість у поєднанні з частими змінами маршрутів польоту ворожим БПЛА вдається залітати до великих місті та іноді вражати задані їм цілі. Інша хитрість, до якої вдається агресор – проліт дронів на наднизьких висотах (менше 50 метрів), наприклад, над руслами річок. У цей час вони зникають радарів і їх важко відстежити.
Цілі ворожих атак при цьому залишаються незмінними. Це здебільшого військові об'єкти, підприємства ОПК, енергетична система, зокрема підстанції, та газотранспортна система.
Що буде з українською ППО після зупинки підтримки від США?
Серія неприємних новин зі США, які нібито призупинили постачання нам озброєння та передачу розвідданих, спричинила у суспільстві переполох не лише щодо того, що нас чекає на фронті. А й відносно того, чи зможе Україна збивати і загалом бачити, чим та звідки нас щоденно атакує агресор. Простіше кажучи, якщо в російське небо підніметься МіГ-31К і запустить "Кинжал", чи будуть Повітряні сили знати про це? Якщо ворожі БПЛА полетять з Чауди – чи знатимуть про це сили ППО і головне, чи матимуть чим їх збивати?
Щодо здатності нашої ППО вражати ворожі цілі – це питання варто поділити на дві частини. У разі якщо США перестануть постачати над допомогу, через деякий час Повітряним силам буде справді складніше збивати ракетне озброєння, яким нас атакує Росія. Особливо дефіцитними можуть стати зенітні ракети до Patriot у версії MSE, які можуть збивати балістику.
"Так же потенційно важко може стати для авіації, яка запускає західні ракети. Наприклад, StormShadow / SCALP. І загалом вся робота HIMARS і робота по території рф чи окупованих територіях, де необхідні супутникові координати. Супутники є і в інших країн, наприклад, у Франції. Але у США їх значно більше", – пояснив один із співрозмовників.
Однак у тому, що стосується враження далекобійних безпілотників, Україна значно менш залежна від США – як по засобах, так і в снарядах чи патронах до них. По мірі того як росія нарощувала кількість запущених БПЛА, Повітряні сили вчились протидіяти їм з використанням більш дешевих і менш дефіцитних засобів.
Зараз більшість далекобійних дронів збиваються силами мобільних вогневих груп, які мають на озброєнні крупнокаліберні кулемети на кшталт ДШК, Browning чи Canik, ПЗРК, зенітні гармати, в тому числі радянські ЗУ-23-2 або німецькі Gepard. Також значну частку ворожих безпілотників вдається "гасити" засобами РЕБ, малою авіацією, з гелікоптерів. В останню чергу на протидію ворожим БПЛА пускають комплекси ППО малого чи середнього радіусу дії, які нам передали США.
Що стосується здатності нашої ППО "бачити" цілі – тут ситуація теж оптимістична. Три співрозмовники видання у військово-політичних колах пояснили, що дані про польоти російських винищувачів, пуски крилатих та балістичних ракет чи далекобійних безпілотників Україна отримувала не лише від США, а й з інших джерел, зокрема від центрів НАТО. Вони, своєю чергою, не припиняли надавати Україні цю інформацію. Тому, як переконують джерела РБК-Україна, можливий демарш адміністрації Трампа у сфері розвідданих не вплине на здатність нашої ППО "бачити".