Світ на межі Третьої світової! У дев'яти країн 12 тисяч боєголовок: нова гонка озброєнь

У світі починається нова ядерна гонка на тлі ослаблення режимів контролю над озброєннями. Дев'ять країн мають арсенал у 12.4 тисяч боєголовок.

Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на доповідь Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI) Розширення та модернізація ядерних арсеналів.

Майже всі дев'ять ядерних держав - США, росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль - продовжили масштабні програми модернізації ядерної зброї у 2024 році. Оновлювалися існуючі озброєння та додавалися нові зразки.

Із загальної кількості приблизно в 12 241 боєголовку на січень 2025 року, близько 9614 знаходилися у військових арсеналах і призначалися для можливого використання. Близько 3912 боєголовок були розміщені на ракетах і літаках, решта - на центральних складах.

Приблизно 2100 боєголовок знаходилися у стані високої бойової готовності. Майже всі вони належали росії та США, але Китай, ймовірно, почав зберігати частину боєголовок на ракетах навіть у мирний час.

Після закінчення холодної війни темпи демонтажу ядерних боєголовок зазвичай випереджали темпи розміщення нових, що призводило до скорочення загальної кількості. Однак у найближчі роки ця тенденція, швидше за все, зміниться, оскільки скорочення сповільнюється, а розміщення прискорюється.

Зростання напруженості між США, росією та Китаєм

США та росія володіють близько 90% всіх ядерних боєголовок. Їхні арсенали залишалися стабільними у 2024 році, проте обидві країни реалізують масштабні програми модернізації, які можуть призвести до зростання кількості та різноманітності озброєнь. У міру закінчення терміну дії договору СНО-III у лютому 2026 року, кількість розгорнутих стратегічних боєголовок може зрости.

Програма модернізації США стикається з проблемами планування та фінансування. Додаткові нестратегічні озброєння можуть ще більше ускладнити реалізацію програми. У росії модернізація також йде із затримками - зокрема, затримується введення в дію нової МБР "Сармат".

Проте, очікується зростання ядерних озброєнь у США та росії. Збільшення може бути пов'язане з оснащенням ракет більшою кількістю боєголовок та поверненням до експлуатації раніше звільнених шахт. У США посилення ядерного потенціалу пов'язане з відповіддю на дії Китаю.

Зростаючий потенціал Китаю

Китай, за оцінками SIPRI, має не менше ніж 600 боєголовок. З 2023 року ядерний арсенал Китаю зростає приблизно на 100 боєголовок на рік. На січень 2025 року завершено будівництво близько 350 нових шахт у північних пустелях та східних горах країни. До 2030-х Китай може мати порівнянну кількість МБР зі США або росією, хоча навіть 1500 боєголовок у 2035 році становитимуть лише третину від поточних запасів росії та США.

Ситуація у Великій Британії, Франції, Індії та Пакистані, Північній Кореї та Ізраїлі

Велика Британія поки що не збільшила арсенал, але планує це зробити. Новий лейбористський кабінет підтвердив наміри побудувати чотири нові підводні човни та оновити арсенал. Однак уряд стикається з операційними та фінансовими труднощами.

Франція продовжує розробку нових підводних човнів та крилатих ракет, а також покращує існуючі системи. Індія та Пакистан продовжують розвивати системи доставки та розширювати виробничі потужності. Індійські ракети нового покоління можуть нести ядерну зброю навіть у мирний час.

На початку 2025 року напруженість між Індією та Пакистаном призвела до короткочасного військового конфлікту. Були завдані удари по об'єктах, пов'язаних з ядерною інфраструктурою, та активно поширювалася дезінформація.

КНДР робить ставку на ядерні сили як центральний елемент своєї стратегії. За оцінками SIPRI, країна має близько 50 зібраних боєголовок та матеріали для ще 40. Південна Корея попередила про завершальну стадію розробки тактичної ядерної зброї. У листопаді 2024 року Кім Чен Ин закликав до "безмежного" нарощування ядерного потенціалу.

Ізраїль, який офіційно не визнає наявність ядерної зброї, мабуть,продолжает его модернизацию. В 2024 году проведено испытание ракетного двигателя, возможно связанного с баллистическими ракетами "Иерихон", и идет модернизация реактора в Димоне. Кризис контроля над вооружениями

Директор SIPRI Дэн Смит отмечает, что двусторонний контроль между США и Россией находится в состоянии глубокого кризиса. Договор СНВ-III остается в силе до 2026 года, но признаков его продления или замены нет. Дональд Трамп настаивает, что новый договор должен включать ограничения для Китая, что значительно усложняет перспективы переговоров.

Смит подчеркивает, что гонка вооружений сегодня сопряжена с большими рисками. Быстрое развитие технологий - ИИ, кибероружие, космос, квантовые системы - радикально меняет принципы сдерживания и обороны. Новые технологии могут повлиять на уязвимость ядерных арсеналов, ускорить принятие решений в кризисах и увеличить риск ошибок или технических сбоев.

По мнению Смита, старые методы количественного контроля больше не работают. Сложность ситуации делает понятие "превосходства" в гонке менее измеримым, а управление - более трудным.

Расширение ядерных амбиций других стран

В Восточной Азии, Европе и на Ближнем Востоке активизировались обсуждения ядерной стратегии. В 2024 году Беларусь и россия подтвердили размещение ядерного оружия на белорусской территории. Некоторые страны НАТО выразили готовность разместить американские ядерные вооружения, а Эммануэль Макрон призвал придать французскому сдерживанию европейское измерение.

Исследователь SIPRI Мэтт Корда отметил, что ядерное оружие якобы не гарантирует безопасность. По его экспертному мнению, конфликт между Индией и Пакистаном показал, что оно не предотвращает войну, но повышает риск эскалации и катастрофических ошибок. Обострение глобальной нестабильности

56-е издание SIPRI Yearbook фиксирует дальнейшее ухудшение международной обстановки. Продолжаются войны в Украине, Газе и других регионах, усиливаются геополитические расколы. Победа Дональда Трампа на выборах создает дополнительную неопределенность в отношении будущей внешней политики США.

Кроме ядерных вопросов, отчет включает данные о мировых военных расходах, торговле оружием, миротворческих операциях, конфликтах, киберугрозах и безопасности в космосе.

Напомним, в ноябре 2024 года издание The Times сообщало, что Украина может создать ядерную бомбу за несколько месяцев, если США сократят помощь.

По данным опроса КМИС, украинцы в целом поддерживают восстановление ядерного оружия, от которого Украина отказалась белее 30 лет назад по Будапештскому меморандуму.