У світі все більшої уваги приділяється питанням тривалості життя і того, наскільки ми можемо її продовжити. Попри історичні успіхи в покращенні тривалості життя, темпи цього зростання сповільнилися, що привернуло увагу науковців.

У XIX і XX століттях тривалість життя людей зростала завдяки поліпшенню умов життя, досягненням медицини і харчування. Проте останні десятиліття показують іншу картину: збільшення тривалості життя сповільнилося. Замість експоненційного зростання, якого очікували вчені, з 1990 року середня тривалість життя збільшилася лише на 6,5 років, хоча прогнозувалося набагато більше. Причини цього явища почали досліджувати науковці і їхні висновки проливають світло на те, чому ми, можливо, досягли біологічної межі людського життя.

Одне з таких досліджень було проведене Університетом Іллінойсу в Чикаго, під керівництвом професора С. Джея Ольшанського. Його команда зосередилася на питаннях біологічного старіння та здоров'я людей похилого віку. Раніше тривалість життя зростала завдяки боротьбі з інфекційними хворобами, але зараз перед науковцями стоїть складніше завдання — уповільнити саме старіння організму. Ольшанський зауважує, що медицина вже досягла значних успіхів у продовженні життя літніх людей, проте якість додаткових років життя не завжди відповідає їхній кількості. Він вважає, що акцент має бути зміщений на продовження періоду здоров'я, а не лише тривалості життя.

Це питання також стає викликом для систем охорони здоров'я. Подовження життя без забезпечення його якості може стати додатковим тягарем для людей та суспільства в цілому. З іншого боку, на думку Ольшанського, навіть якщо кардинальне продовження тривалості життя в осяжному майбутньому малоймовірне, можна значно підвищити тривалість здорового життя завдяки дослідженням та інноваціям у галузі старіння.

У глобальному контексті, за даними Світового банку, у високорозвинених країнах, таких як Японія та Швейцарія, тривалість життя стабілізувалася. Однак у країнах, що розвиваються, цей показник значно зріс, що свідчить про скорочення глобальної нерівності в тривалості життя.

Відтак, дослідження демонструє, що хоч тривалість життя може мати межі, але покращення якості життя і здоров'я людей все ще можливе завдяки інвестиціям у наукові дослідження та пропаганді здорового способу життя.