Тарас Чмут розкрив шокуючу правду про мобілізацію, яку приховують від українців

Тарас Чмут, голова фонду "Повернись живим", у новому інтерв’ю "Українській правді" детально розповів про ситуацію з мобілізацією в Україні та особливості підходу росії до комплектування своїх військ. З початку повномасштабного вторгнення фонд Чмута комплексно забезпечує українських військових: від автомобілів і бронежилетів до гранатометів, а також впроваджує навчальні програми для підвищення бойових навичок.

За словами Чмута, росія підходить до мобілізації комплексно: поєднує фінансовий та силовий методи. Військові отримують гроші, часто знаючи, що не повернуться живими, або їх примушують йти на фронт обманом, обіцянками та адміністративним тиском. Він зазначив, що така політика можлива завдяки великому населенню країни та низькій цінності життя окремих людей у російській системі.

У свою чергу, в Україні ситуація з мобілізацією виглядає інакше, але держава не завжди вчасно вживала необхідних заходів. Чмут звернув увагу на численні проблеми: недовіру до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) як серед громадян, так і серед військовослужбовців. За його словами, військові комбати та командири бригад відкрито визнають, що не люблять ці структури, хоча вони є ключовими у процесі мобілізації.

"Росіяни купують і пакують. Вони купують людей грошима, а ті йдуть, знаючи, що скоріш за все не повернуться. Іншого шансу в житті отримати такі кошти, вийти з кредитів, купити житло, роздати борги чи придбати машину у них не буде. І вони йдуть, бо їхнє життя нічого не вартує", – сказав Чмут.

Він наголосив, що без ефективної мобілізації Україна ризикує капітуляцією, оскільки не зможе поповнити втрати на фронті. Проблема особливо загострюється на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, де людей, які не виїхали, мобілізують і відправляють у бойові дії.

Чмут підкреслив, що відповідальність за мобілізацію формально лежить на верховному головнокомандувачі та Кабінеті міністрів, але часто винними роблять безпосередньо військових. Він також пояснив дистанціювання керівництва ЗСУ від процесу мобілізації політичною токсичністю питання.

Щодо того, як виправляти ситуацію у 2026 році, Чмут закликає почати з визнання реального стану справ та проведення досліджень. Потрібно зрозуміти, що вже пізно робити, а що ще можливо змінити. Є кілька гіпотез: мобілізовувати менше, але якісніше, зменшити об’єм бронювання, залучати представників інших силових структур.

"Я прихильник того, щоб перед будь-якими діями проводити адекватне дослідження. Спочатку треба зрозуміти, що відбувається, а потім робити висновки й приймати рішення", – додав він.