"Тільки тобі можу це сказати": психолог пояснила, як працює вербовка у соцмережах

Сьогодні в соцмережах та месенджерах активізувалися спроби вербування: через довіру, співчуття, сором чи страх втратити зв'язок. І це не вигадка і не перебільшення, а частина цілеспрямованих інформаційно-психологічних атак.

На що звернути увагу в переписках, які фрази використовують маніпулятори, що вас має насторожити і як вибратися з пастки шахраїв, розповіла для РБК-Україна психологиня платформи Betobee та психоедукаторка Анастасія Бикова. 

Які фрази використовують для маніпуляцій 

"Це тільки між нами", "ти особливий", "не підведи" - на перший погляд, звичайні фрази, які можуть звучати навіть приємно.

Але саме так часто починається маніпуляція, що поступово перетворює людину на інструмент - психологічно, інформаційно або навіть фізично.

Часто маніпуляції не є прямими, а скоріше завуальовані турботою, симпатією, довірою. Та за цим може стояти прагнення отримати щось: контроль, гроші, фото, увагу, зустріч, небезпечні дії.

Варто звернути увагу, якщо помічаєте що в спілкуванні часто відчуваєте:

• Вину, "я маю зробити, бо інакше я погана людина"
• Сором, "щось зі мною не так, раз я вагаюсь"
• Страх втратити зв’язок, "а раптом він/вона образиться?"
• Надмірне захоплення, "нарешті хтось мене розуміє"
• Зніяковілість, "незручно сказати "ні", хоча я не хочу"

Саме на цьому може маніпулювати злодій і використовувати фрази, по типу:

• "Тільки тобі можу таке написати"
• "Довіряю лише тобі, не підведи"
• "Ти ж нормальна людина, не як всі"
• "Тут нема часу думати, треба швидше"
• "Ти ж не проти допомогти?"

"Небезпека у тому, що людина часто навіть не усвідомлює, що опинилась під впливом. Бо маніпулятори поступово формують довіру, присипляють критичність, виклик на емоції, а за цим - прохання маленьке, потім більше. А потім вже незручно відмовити", - пояснює психологиня.

Як діють вербувальники 

Крім маніпуляцій в соцмережах посилилася вербовка. Класично відбувається через побутові гачки: звернення до людей у відчаї, з намаганням викликати жалість або співчуття.

Це можуть бути історії про "простих людей по той бік", "всі хочуть миру", "у мене рідні є тут, мені болить", змушуючи поступово стирати межі хто є агресором.

"А далі, впевнюючи що так правильно - перехід до дій: сфотографувати об'єкт, поставити геомітку, передати щось "просте, це ж не шкідливо". Звісно це супроводжується психологічним тиском: "не підведи", "покажи, що ти не байдужий", "ти ж нормальна людина, а не зомбована, правда?", - розповідає Анастасія Бикова.

Вона додала, що вербувальники маніпулюють сумнівами, самотністю, бажанням людини бути особливим/визнаним.

Це не просто "чати", це використання людей як інструмент, якщо виникають такі діалоги та прохання до подібних дій - варто негайно припинити контакт і повідомити СБУ", - каже експертка.

Також може бути цілеспрямований пошук вразливих людей. Якщо з’являються повідомлення з провокативними запитаннями, дивними "квестами", натяками на "справжнє полегшення" - це сигнал не вступати в гру.

Психологиня радить, що варто розповісти про це рідним людям, навіть якщо здається, що "це нічого серйозного".

"Насправді такі спроби - це сплановані атаки на психіку, часто націлені не лише на одну людину, а й на створення атмосфери страху, втрати, дестабілізації - це теж форма інформаційної війни", - резюмує Анастасія Бикова.