Команда Дональда Трампа активно використовує спортивну метафорику, щоб описувати мирні переговори щодо війни в Україні. Спочатку м'яч був на боці американського президента, який обіцяв швидко закінчити "гру". Однак після скандалу в Овальному кабінеті Трамп передав ініціативу Україні, обрізавши військову допомогу та обмеживши розвіддані. Після переговорів у Джидді, де було погоджене 30-денне перемир'я, м'яч опинився в руках Володимира путіна. За підсумками недавньої розмови з Трампом російський президент, судячи з усього, зумів повернути м'яч назад американському лідеру. І одночасно запропонував змінити гру на хокей.
Час працює на Кремль
Ще до розмови Трампа з путіним було зрозуміло, що після неї американський президент оприлюднить оптимістичні заяви на кшталт "чудова розмова", "мир став ближчим", "великий успіх". Так і сталося. Білий дім підтвердив позитивний тон розмови, хоча й без характерної для Трампа емоційності.
Проте реальні результати виглядають скромніше. США намагалися домогтися від росії згоди на 30-денне перемир'я, але отримали лише обіцянку припинити удари по енергетичній інфраструктурі. При цьому путін висунув низку умов, серед яких — припинення військової допомоги Україні та зупинка мобілізації. Це не нові вимоги: Кремль озвучував їх і раніше, але тепер вони звучать у контексті нібито мирного врегулювання.
На відміну від жорсткої реакції США на українські пропозиції (як-от вимога гарантій безпеки), умови росії поки що не викликають такого обурення. Трамп, як досвідчений бізнесмен, мав би розуміти, що Кремль тягне час і використовує його слабкі позиції. Американському президенту необхідно демонструвати успіхи до символічного рубежу — 100 днів на посаді. А часу у нього обмаль.
Україна у "великій угоді" між США та росією
Від жодної з основних вимог росія не відмовилася: припинення західної підтримки України, вето на вступ до НАТО, територіальні поступки, обмеження української армії. У заяві Кремля навіть прозвучало "усунення першопричин кризи", що може означати будь-що — від зміни керівництва України до радикальних реформ.
Паралельно Москва пропонує США вигоди: економічну співпрацю, участь у вирішенні проблем Близького Сходу та інші геополітичні питання. Трампу це цікаво, адже його адміністрація сприймає війну в Україні як частину ширшої угоди, що включає Іран, Арктику, Китай. І тут Київ має серйозний виклик: Банкова не може запропонувати Трампу таких "бонусів", як Москва.
Тиск на Україну: тактика Кремля
Методи росії знайомі ще з переговорів 2015-2022 років: Кремль уникає чітких відповідей, висуває нові вимоги, затягує дискусії дрібницями. Нинішня ситуація — не виняток: анонсовані технічні переговори про перемир'я в Чорному морі можуть стати черговою пасткою для нескінченного процесу.
Тим часом росія продовжує нарощувати військову активність і використовує розбіжності між США та Європою. Тиск на Трампа зростає, і Кремль прагне змусити його піти на поступки ще до початку повноцінних мирних переговорів. Тривожний сигнал — заяви Трампа про "фінальну угоду", хоча Україна ще не брала участі у її обговоренні.
Наступна зустріч у Джидді, запланована на 23 березня, може стати черговою спробою команди Трампа перекинути м'яч між Києвом і Москвою. Але поки що жодних ознак реального завершення "гри" не видно. Якщо Трамп не знайде швидкого рішення, він може просто забрати м'яч, оголосити себе переможцем і повернутися до гри в гольф.