Центри компетенцій Міноборони укомплектовані лише на десяту частину: де шукати фахівців
Чи можуть інженери-військовослужбовці врятувати оборонні закупівлі від кадрового голоду?
Центри компетенцій Міністерства оборони, які мають розробляти тактико-технічні характеристики для тендерів, укомплектовані лише приблизно на десяту частину від штатного розпису.
Про це виконавчий директор Української Ради зброярів Ігор Федірко розповів в інтервʼю РБК-Україна.
Штат заповнено лише на десяту частину
Федірко зазначив, що відчуває покращення роботи Міністерства оборони з приходом нового головнокомандувача, і сподівається, що центри компетенцій зрештою будуть запущені та укомплектовані. За його словами, штатний розпис передбачає близько сотні співробітників, тоді як наразі там працює лише десяток людей.
Чому шукати фахівців варто серед військових
За словами Федірка, за роки війни армія - часто за власною ініціативою бійців - забрала багато талановитих інженерів, які зараз перебувають на позиціях. Він зауважив, що в Україні досі немає повного опису фактичного "паспорта" армії - тобто даних про те, які саме фахівці та в якій кількості зараз служать.
Федірко переконаний, що серед військових є значна кількість якісних інженерів та айтішників, і якщо вдасться врегулювати питання самовільного залишення частини (СЗЧ), частина з них охоче перейде працювати з технологіями в Міністерство оборони.
Водночас він визнав, що залучити фахівців безпосередньо з армії складно. За його словами, лунає ідея зібрати групу з приблизно десяти тисяч осіб, які перебувають у СЗЧ, і направити їх працювати в оборонно-промисловий комплекс - і є компанії, готові це реалізувати, але тут, за словами Федірка, потрібен баланс.
Кадрова проблема центрів компетенцій напряму пов'язана із зривом тендерної реформи: за даними РБК-Україна в галузі, затримка з розробкою ТТХ може залишити армію без зброї вже за кілька місяців, тоді як держава водночас нарощує окремі напрями закупівель: за перші пів року 2026-го Агенція оборонних закупівель законтрактувала безпілотників на 333,6 млрд гривень — удвічі більше, ніж торік.