Вчені розвіяли міфи! Дослідження показало, чи дійсно варто закривати кришку унітазу
Як кишкова паличка, норовіруси та респіраторні бактерії розповсюджуються у домі
Ми звикли закривати кришку унітазу під час змивання, аби шкідливі бактерії не потрапляли у повітря з дрібними краплями води. Однак останні дослідження показують, що питання набагато складніше, ніж здається.
Вперше явище «бризок з туалету» вивчали ще у XX столітті. Уже у 1975 році почали обговорювати ризики зараження, якщо не закривати кришку під час змивання.
У 2022 році вчені з Університету Колорадо продемонстрували на відео, як шлейф мікрочастинок піднімається у повітря. Частинки рухаються зі швидкістю близько 2 м/сек, тож через 8 секунд вони досягають висоти 1,5 м. Ці дослідження показали, наскільки непомітними, але потенційно небезпечними є такі забруднення.
Дослідження 2019 року в Університетському коледжі Корка показало, що закрита кришка зменшує кількість бризок у повітрі приблизно на 50%. Але при цьому зростає діаметр водяних частинок і концентрація бактерій у них, які залишаються в повітрі на 11 хвилин довше, ніж при змиванні з відкритою кришкою.
В експерименті дослідники з Аризони наповнили домашні та офісні туалети сумішшю кишкової палички та бактеріофага MS2. Вимірювання після змивання показали: закрита кришка не рятує сидіння, бактерії легко розповсюджуються повітрям по всьому приміщенню.
Вчені радять боротися з проблемою за допомогою регулярного чищення унітазу йоржиком із дезінфікуючим засобом – це знижує рівень забруднення на 99,99%. Також ефективні спеціальні засоби, що кріпляться на бортик унітазу.
Особливу увагу варто приділяти чистоті, якщо в домі є хворі. У повітря потрапляють не лише кишкова паличка, а й норовіруси та бактерії, що викликають респіраторні захворювання, і вони можуть залишатися активними тривалий час, чекаючи нового носія.