Президентська охорона та військові Південної Кореї перешкодили спробі слідчих заарештувати відстороненого від посади президента Юн Сок Йоля під час напруженого шестигодинного протистояння у резиденції в центрі Сеула.

Про це повідомляє Reuters.

Юн Сок Йоль перебуває під слідством у справі про заколот через спробу запровадити воєнний стан 3 грудня. Ця подія приголомшила країну та стала причиною для видачі першого в історії ордера на арешт чинного президента.

"Було вирішено, що виконання ордера на арешт було практично неможливим через триваюче протистояння", — йдеться у заяві Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO).

Протести біля резиденції

Вранці 3 січня сотні прихильників Юна зібралися біля резиденції президента, обіцяючи не допустити арешту "ціною наших життів".

Демонстранти скандували: "Президент Юн Сок Йоль буде захищений народом" та закликали до арешту глави CIO.

Співробітники CIO та поліція, які очолили об’єднану групу слідчих, прибули до воріт президентського комплексу. Однак, як повідомив представник CIO, всередині резиденції вони зіткнулися з чисельною перевагою військових та співробітників Служби безпеки президента (PSS).

"Близько 200 осіб утворили живий ланцюг, щоб блокувати директора CIO та поліцію", — додав чиновник.

У результаті CIO скасувало спробу затримання через побоювання за безпеку свого персоналу.

Реакція влади

Міністерство національної оборони заявило, що війська перебувають під контролем президентської служби безпеки. CIO, зі свого боку, висловило "глибокий жаль" через опір Юна.

Заколот є одним із небагатьох кримінальних звинувачень, за які президент Південної Кореї не має імунітету. Ордер на арешт, затверджений судом, залишається дійсним до 6 січня.

Юн Сок Йоль був усунутий від влади 14 грудня після імпічменту. Відтоді він перебуває у резиденції під охороною.

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Партії народної влади Юна заявив, що розслідування має проводитися без затримання президента.

Воєнний стан та його наслідки

Скандал навколо Юн Сок Йоля розпочався після його рішення запровадити воєнний стан для подолання політичної кризи. Проте цей крок викликав обурення: 190 законодавців проголосували проти указу, кинувши виклик військам та поліції.

Через шість годин після свого рішення Юн скасував указ, але заявив, що його дії були спрямовані на боротьбу з "антидержавними силами".

У межах розслідування були затримані двоє високопосадовців: командувач армії Пак Ан Су, який мав очолити воєнний стан, та колишній міністр оборони Кім Ен Хен. Обом висунули звинувачення у заколоті.