Замість смітника - людям: що таке фудбанкінг і як це може працювати в магазинах України

В Україні в межах вступу до ЄС може з'явитись фудбекінг - зобов'язання торгових мереж віддавати продукти з майже вичерпаним строком придатності замість утилізації.

Про це пише РБК-Україна.

Головне:

• Нові зобов'язання: Магазини будуть зобов'язані передавати продукти з терміном придатності, що добігає кінця, фудбанкам замість знищення.
• Пряник і батіг: За передачу їжі - податкові пільги, за викидання придатної їжі - штраф.
• Два типи маркування: "Краще спожити до" - можна передавати, "Вжити до" - заборонено.
• Відповідальність: Момент переходу відповідальності від магазину до фудбанку має бути чітко прописаний у договорі.
• Операційні виклики: Магазинам доведеться створити окремі зони зберігання, автоматизований облік та залучити додатковий персонал.

Голова Чеської федерації продовольчик банків Алеш Славічек заявив, що в Україні може запрацювати фудбанкінг - зобов'язання магазинів передавати нужденним продукти з терміном придатності.

Ініціатива для Європи не нова - в Чехії аналогічний закон діє з 2018 року. Торгові мережі намагалися його оскаржити в суді, але програли. 

Що зміниться для магазинів 

Суть ініціативи - скорочення харчових відходів за прикладом Чехії та інших країн ЄС. Замість знищення товарів, у яких добігає кінця термін придатності, магазини будуть зобов'язані передавати їх благодійним організаціям - так званим фудбанкам - для роздачі людям, які цього потребують.

"Ініціатива є прогресивною і неминучою в рамках інтеграції до ЄС, проте для торговельних мереж вона не буде простою", - пояснює у коментарі РБК-Україна адвокатка, керівник юридичної компанії "Prima Leader Group" Діна Дрижакова. 

Пряник і батіг: як це працюватиме 

Для бізнесу передбачені як стимули, так і покарання.

Якщо магазин передає продукти на благодійність - він отримує податкові пільги. Зокрема, можливе скасування ПДВ або податку на прибуток із таких операцій.

"Раніше безоплатна передача товарів юридично вважалася "продажем за нуль гривень" і могла додатково оподатковуватися", - пояснює адвокатка.

Якщо ж магазин викидає їжу, яку можна було безпечно віддати людям - отримає адміністративний штраф.

Яку їжу можна передавати, а яку - ні 

На законодавчому рівні планують чітко розмежувати два типи маркування:

• "Краще спожити до" - продукт після цієї дати може втратити ідеальний смак, але залишається безпечним. Саме такі товари можна передавати фудбанкам.
• "Вжити до" - кінцева дата для швидкопсувних продуктів. Після неї передача суворо заборонена, товар підлягає лише утилізації.

Хто відповідає, якщо людина отруїться 

Це - головне юридичне питання, яке доведеться врегулювати. За словами Діни Дрижакової, у договорах між магазинами та благодійними фондами має бути чітко прописаний момент переходу відповідальності.

"Магазин має відповідати за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту передачі його представнику фудбенку", - пояснює адвокат.

Щойно товар підписано за актом приймання-передачі - відповідальність за транспортування, зберігання і роздачу переходить до благодійної організації. Якщо цього не зробити, магазин ризикує отримати судові позови від споживачів.

 Чому супермаркети можуть виступити проти 

Попри обіцяні пільги, магазини зіткнуться з реальними операційними витратами.

Адвокат Дрижакова виділяє кілька ключових моментів. Потрібні такі нововведення в торгових мережах:

• Окремі зони зберігання для продуктів під роздачу - щоб вони не змішувалися зі звичайним браком;
• Автоматизований облік: IT-система має сигналізувати, наприклад, за 48 годин до закінчення терміну, що товар треба перемістити у зону фудбанку;
• Додаткові витрати на персонал - сортування, пакування та оформлення документів займатимуть робочий час.

"Окремо доведеться чекати змін до Податкового кодексу та розробляти нові форми внутрішньої документації - щоб податкова не трактувала благодійну передачу як прихований продаж", - додала юристка. 

Репутаційний ризик 

"Попри запевнення експертів про те, що виробники закладають плюс 20 відсотків запасу строку придатності, для українського споживача передача товарів на межі прострочення може виглядати неоднозначно", - попереджає Дрижакова.

Магазинам доведеться ретельно перевіряти вигляд товарів перед передачею.

"Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі під виглядом благодійності - пряма дорога до скандалу в медіа і соцмережах", - додала юристка. 

Що робити магазинам вже зараз 

За словами адвоката Дрижакової, власникам магазинів вже зараз варто:

1. Проаналізувати залишки товарів.
2. Знайти надійні благодійні фонди для потенційного партнерства.
3. Готувати юридичний відділ до нових правил обліку і списання.

Як це працює в інших країнах 

Першою в Європі подібний закон ухвалила Франція - ще у 2016 році. Тоді супермаркетам заборонили викидати їжу і зобов'язали передавати її на благодійність. За порушення - штраф.

У результаті щороку французькі магазини рятують 46 тисяч тонн продуктів.

У США обов'язкового закону немає, але діють податкові пільги за передачу їжі благодійним організаціям. Також поширена практика продажу продуктів із терміном, що спливає, за копійчаними цінами.

У Чехії закон діє з 2018 року - і саме за чеською моделлю Україна планує будувати свою систему.