Більше ніж гостинність: як готельний бізнес виживає на фоні блекаутів і дефіциту кадрів
Парадокс у тому, що відносно успішний рік припав на період масованих атак та втрати частини міжнародних клієнтів
Готельний бізнес України за останні чотири роки пережив безпрецедентну трансформацію - від пандемічного шоку до викликів повномасштабної війни. Попри блекаути, мобілізацію, втрату кадрів та постійну загрозу обстрілів, сфера гостинності не лише вистояла, а й у 2025 році продемонструвала перші ознаки стабілізації. Деякі гравці ринку навіть вийшли на показники, які можна назвати проривними.
Журналісти РБК-Україна поспілкувалися з фінським інвестором, власником п’ятизіркового готелю Leopolis Віктором Хартваллом про те, як вести бізнес під час війни, чому іноземці не згортали проєкти в Україні та чи варто очікувати інвестиційного "буму" після перемоги.
Парадокс стійкості: преміум під час війни
Здавалося б, у воєнний час саме преміум-сегмент мав постраждати найбільше. Проте 2025 рік став для Leopolis несподівано успішним: завантаженість готелю сягнула 53%. Для порівняння, середній показник у преміум-сегменті Львова становить близько 45%, а загалом по місту - 58%.
"Під час війни складно говорити про прибутковість у класичному розумінні - ми інвестуємо на перспективу. У 2022 році ледве виходили в нуль. І лише 2025-й показав найкращі результати за останні роки, хоча до довоєнних показників ще далеко", - зазначає Хартвалл. Найвищу завантаженість готель демонстрував під час Євро-2012 - понад 70%.
Парадокс у тому, що відносно успішний рік припав на період масованих атак та втрати частини міжнародних клієнтів, зокрема представників USAID. Водночас нішу заповнили волонтери, дипломати, журналісти та представники міжнародних організацій. Нині клієнтська база готелю поділена порівну: 50% українців і 50% іноземців.
"Ми активно приймали іноземців із перших місяців великої війни. Вони переконалися, що тут безпечно й комфортно, і почали рекомендувати нас колегам. Фактично готель став хабом для тих, хто формує позитивний імідж України", - пояснює інвестор.
Ціни зростають, попит адаптується
За даними аналітиків ринку, у першому кварталі 2025 року середній тариф у Львові зріс на 11% порівняно з аналогічним періодом 2024-го. Це помірніший темп, ніж у Києві, де зростання сягнуло 16%. Такий консервативний підхід дозволяє львівським готелям утримувати завантаженість.
Середній чек у Leopolis нині становить 125 євро без ПДВ - найвищий показник у місті. За словами власника, у цю суму закладені гідні зарплати, податки та підтримка високого рівня сервісу.
Блекаути і кадровий голод
Першим серйозним викликом для готелю стали відключення електроенергії. Невеликий генератор, придбаний восени 2022-го, не забезпечував повноцінної роботи, тому довелося інвестувати у потужнішу систему. Сьогодні готель може працювати автономно. Також облаштовано власне укриття.
Однак найбільша проблема - дефіцит кадрів через мобілізацію та виїзд українців за кордон. "Ми втрачаємо людей із ключовими компетенціями. Наприклад, інженер, який керує складним генератором і котельнею, - критично важлива позиція", - каже Хартвалл.
Щоб утримати персонал, готель робить ставку на довгострокові відносини: половина менеджменту працює тут понад десять років.
"Білий" бізнес і правила гри
Львівський ринок залишається конкурентним, але, за словами інвестора, не всі гравці працюють прозоро. "Ми ведемо бізнес "на біло". Якщо хочемо залучити великий капітал, правила мають бути однаковими для всіх", - наголошує він.
Після війни - інвестиційний "бум"?
Попри ризики, інтерес іноземців до України зберігається. У Фінляндії навіть з’являються компанії, які організовують ознайомчі поїздки в Україну для потенційних партнерів. Проте для справжнього інвестиційного прориву необхідні системні зміни: спрощення ведення бізнесу, боротьба з корупцією та стабільність регуляторної політики.
"Готельний бізнес - це забіг на довгу дистанцію. Якщо врахувати пандемію та війну, інвестиції в Україні виправдовують себе. Але після перемоги країна має створити прозорі умови для великого капіталу", - підсумовує Віктор Хартвалл.
Сфера гостинності стала прикладом того, як навіть у найскладніших умовах можна не лише зберегти бізнес, а й закласти основу для майбутнього зростання.