Чому цукор може бути небезпечним для організму і коли його краще обмежити

Цукор є комбінацією фруктози та глюкози, що утворює сахарозу. Здавалося б, різниця між білим і коричневим цукром лише в кольорі, проте коричневий містить додатково патоку, яка надає смаку й темнішого відтінку. Дієтологи умовно поділяють цукор на хороший і шкідливий. До першого відносять природні цукри, як фруктоза та лактоза, а звичайний цукор у пакетах, солодощах, соках і газованих напоях належить до шкідливого.

Глюкоза, основний простий цукор, є життєво важливою для організму. Вона підтримує роботу мозку, м’язів, серця та нервової системи, бере участь у синтезі білків і жирів, допомагає підтримувати температуру тіла. Цукор також стимулює вироблення дофаміну, гормону задоволення, що підвищує настрій і знімає стрес.

Але надмірне споживання цукру може мати серйозні наслідки. Воно може спричинити ожиріння, підвищення рівня глюкози в крові, розвиток інсулінорезистентності, порушення мікрофлори кишківника та травлення, хронічні запальні процеси, підвищення рівня тригліцеридів, синдром надмірного бактеріального росту в тонкому кишківнику і неалкогольну жирову хворобу печінки.

За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, безпечна денна норма доданого цукру для дорослого становить до десяти відсотків від калорійності раціону, або близько п’ятдесяти грамів, що дорівнює десяти чайним ложкам при 2000 кілокалоріях на день. Оптимально обмежити цю кількість до п’яти відсотків.

Отже, помірне споживання цукру забезпечує організм енергією і підтримує настрій, а його надлишок може стати фактором ризику для розвитку серйозних захворювань. Контроль кількості солодкого в раціоні є запорукою здоров’я і гарного самопочуття.