Телескоп "Джеймс Вебб" виявив на поверхні Харона, найбільшого супутника Плутона, два нові хімічні сполуки — вуглекислий лід та перекис водню. Ці відкриття стали справжнім проривом для вчених, які досліджують крижані світи за межами Нептуна. Вуглекислий газ, ймовірно, походить з глибин супутника, а перекис водню утворюється внаслідок взаємодії водяного льоду з зарядженими частинками космічного випромінювання. Дослідження було опубліковане в авторитетному журналі Nature Communications. 

Чому саме Харон привернув увагу дослідників?

Науковці давно підозрюють, що на супутнику можуть існувати кріовулкани — своєрідні вулкани, які вивергають не магму, а замерзлий лід. Задля перевірки цієї гіпотези дослідницька група використала спектрограф NIRSpec на борту телескопа "Джеймс Вебб", щоб вивчити північну півкулю Харона. Разом з даними інструмента LEISA місії New Horizons, а також лабораторними експериментами з опромінення льоду, ці дані стали основою для виявлення нових речовин.

Окрім вуглекислого льоду та перекису водню, у спектрі Харона виявлено сліди аміаку та водяного льоду. Проте, інших органічних сполук, таких як метан чи метанол, науковцям виявити не вдалося. Виявлення цих хімічних речовин дозволяє припустити, що під поверхнею Харона можуть існувати активні процеси, зокрема ті, що призводять до оновлення льодових покривів.

Ці дослідження мають важливе значення для розуміння еволюції Харона та інших об’єктів у далекій Сонячній системі, допомагаючи науковцям розкрити таємниці крижаних світів за межами Нептуна.