Український ринок праці стикається з найгострішим дефіцитом кадрів серед кваліфікованих робітників. За словами директора Державної служби зайнятості Юлії Жовтяк, найбільш затребуваними нині є такі професії, як швачка, електромонтер з ремонту електроустаткування, сантехнік, електрик, монтер колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварник, електрогазозварник, автослюсар та інші.

Ситуація на ринку праці

"Сьогодні ситуація на ринку праці залишається складною. До повномасштабного вторгнення на ринку була нестача вакансій, наразі - проблема дефіциту кадрів. Тобто зараз час працівника", - зазначила Юлія Жовтяк.

Вона наголосила, що майже в усіх сферах економічної діяльності відчувається нестача працівників. "І ми очікуємо подальший ріст конкуренції за працівників: збереження кадрів, пошук нових", - додала вона.

Найбільші труднощі укомплектування вакансій, за словами керівниці Держслужби зайнятості, виникають у сферах транспорту, будівництва та переробної промисловості.

"Вочевидь, у період післявоєнного відновлення ситуація загостриться. Вже зараз Міністерство економіки оцінює дефіцит робочої сили у найближчі десять років на рівні 4,5 мільйона людей", - підкреслила Жовтяк.

Структурне безробіття: коріння проблеми

Директор Держслужби зайнятості також зазначила, що проблема структурного безробіття не є новою.

"Це так зване структурне безробіття. Але воно загострилося з початком війни. Так, після тимчасової окупації росією територій Донецької та Луганської областей значна частина місцевих жителів, серед яких багато працівників шахт, виїхали в інші регіони країни, де просто немає потреби в таких спеціалістах", - пояснила вона.

Крім того, Україна довгий час не популяризувала робітничі професії, що вплинуло на ставлення до них. "Вони роками вважалися непрестижними, низькооплачуваними", - зазначила Жовтяк.

Вона навела приклад, як спілкування з представниками креативних індустрій підкреслює цю проблему. "Нещодавно спілкувалась зі спільнотою дизайнерів. І вони говорять, що українці не хочуть працювати, наприклад, швачками. Це відбувається через упевненість, що в цій сфері платять дуже невеликі гроші. Насправді реальні зарплати швачок набагато вищі. А, наприклад, електрозварникам пропонують зарплату до 100 тисяч гривень, а операторам верстатів з числовим програмним управлінням - до 120 тисяч гривень на місяць", - поділилася вона.

Післявоєнний виклик та перспективи

Відновлення країни після війни стане наступним викликом для ринку праці.

"Отже, ми потребуватимемо людей насамперед у сфері будівництва та відновлення житла, відновлення енергетичної інфраструктури, водопостачання, газопостачання. Також потребуватиме розвитку сфера охорони здоров’я. Зростатиме потреба у молодшому медичному персоналі, а також працівниках соціальної сфери", - підкреслила Жовтяк.

Раніше заступниця міністра економіки Тетяна Бережна також звертала увагу на проблему кадрового дефіциту. За її словами, війна, масовий виїзд українців за кордон та внутрішня міграція значно скоротили кількість офіційно працевлаштованих працівників в Україні: з 11,5 мільйона у 2021 році до 9 мільйонів у 2023 році.