Кава – це другий найпопулярніший напій у світі після води. Кава бадьорить, але коли енергії й так достатньо, а насолодитися напоєм все ж таки хочеться, є можливість випити кави без кофеїну.

Каву роблять безкофеїновою ще до обсмажування зелених зерен. Спочатку їх замочують або обробляють парою, а потім “вимивають” кофеїн. Це роблять трьома схожими методами – різниця тільки в речовині для очищення:

• вода;
• розчинник – етилацетат або хлористий метилен;
• активоване вугілля.

Загалом процес такий: зерна кави поміщають в очищувальну рідину, щоб “витягнути” кофеїн, а потім суміш зливають – і так кілька разів, поки рівень кофеїну не досягне мінімуму.

Потім зерна сушать до нормального рівня вологості, і далі з ними можна діяти як завжди: обсмажувати, перемелювати та готувати каву.

Метод з використанням води вважається найкращим. Але це дорогий та складний процес, особливо для промислового виробництва. Тому очищення водою використовують для рідкісних сортів кави.

Способи, які використовують воду і вугілля, вважаються безпечними. Найбільше питань викликає метод очищення за допомогою розчинників.

Етилацетат. Ця речовина визнана безпечною для людини: вона присутня при виробництві косметики, харчових добавок та ароматизаторів. Крім того, етилацетат використовують як нетоксичний розчинник із приємним запахом або розріджувач для лаків та фарб. У природі він утворюється у фруктах та в процесі бродіння вина: саме етилацетат надає вину яскравих фруктових нот.

Хлористий метилен. Вдихання хлористого метилену може спричинити сонливість, запаморочення, оніміння та поколювання в кінцівках і нудоту, а в деяких випадках може стати причиною раку. Але щоб отримати побічні ефекти, людині потрібно вдихнути досить багато метилену або довго з нею контактувати. Зазначається, що після очищення від кофеїну в зернах залишається так мало хлористого метилену, що на здоров’я людини він не впливає.