LFM 2026: як агробізнес проходить "шокову терапію" та будує нову архітектуру в умовах кризи

"Український клуб аграрного бізнесу" та агенція UCABevent провели XVII міжнародну конференцію "Ефективне управління агрокомпаніями" (LFM) 8 вересня. Провідні експерти галузі обговорили невідворотність відмови від класичних бізнес-моделей на користь інноваційних.

Про це йдеться у пресрелізі організаторів. 

Головними темами конференції стали виклики нової реальності: від точки зламу застарілих систем та управління експортом до готовності бізнесу довірити операційку ШІ.

Цього року організатори повністю відмовилися від класичних панельних дискусій і замість них провели інтенсив у форматі відкритого мікрофона, де саме зал визначав напрямок розмови.

Захід відкрив заступник Міністра економіки та довкілля Денис Башлик. Він наголосив, що уряд робить усе можливе для підтримки агросектору в умовах дефіциту коштів, зокрема спираючись на досвід зберігання врожаю.

Попри потребу в міжнародній допомозі, Україна крок за кроком усуває бюрократичні й фінансові перешкоди для запуску нових експортних шляхів.

Генеральний директор CNH Industrial в Україні Микола Мазаний відзначив унікальну стійкість українських аграріїв у часи, коли поняття "завтра" стало розмитим.

На його думку, зараз перемагає той, хто вміє працювати з хаосом і швидко адаптується, спираючись на точне землеробство, автоматизацію та роботу з даними.

Блок дискусій відкрив президент УКАБ Алекс Ліссітса із презентацією про зламані бізнес-моделі. Через атаки на інфраструктуру та бойові дії аграрії знову постали перед вибором: де шукати кошти, як будувати логістику і чи варто взагалі сіяти.

За підсумками опитування залу та виступів експертів окреслили ключові тренди:

Сівозміна проти маржі. Попри падіння цін, близько 60% великих виробників залишають озиму пшеницю як попередник під ріпак. Інша частина ринку швидко переходить на олійні (соняшник, соя) заради швидких грошей.

Вимоги банків. Розрив між світовими й внутрішніми цінами ставить фермерів на межу виживання. Банки готові реструктуризувати борги й надавати нові кредити, але лише за наявності чіткого "Плану Б" для збуту.

Маршрути та альтернативи. Замінника портам Одеси не існує. Дунай залишається запасним шляхом, але після часткового розблокування глибоководних портів падіння вантажопотоку поставило його рентабельність під питання.

Залізниця та логістика в ЄС. "Укрзалізниця" готова возити 1,2-1,5 млн тонн агропродукції щомісяця на захід, але європейська інфраструктура перевантажена. Внутрішні тарифи знижувати нікуди – кошти потрібні на відновлення пошкоджених мереж.

Стратегія на тривалу блокаду. Компанії інвестують у власні склади в Європі, переходять на контейнери та жертвують маржею, аби зберегти частку на ринку ЄС (куди йде до 60% експорту з доданою вартістю).

Аграрна сингулярність: як виглядатиме підприємство у 2036 році

Гендиректор УКАБ Олег Хоменко презентував прогноз, згідно з яким бізнес розділиться на чотири моделі (Small, Smart, Scale, System). Головною перевагою стане не банк землі, а глибина переробки.

Найбільші екосистеми (System) замикатимуть увесь цикл: від власного поля і залізничної тяги до переробки на етанол, генеруючи понад 400 доларів/га EBITDA.

Кліматичні зміни змусять перейти на посухостійкі культури, а дефіцит кадрів і зростання зарплат до 3500 євро витіснять людину з рутинних операцій.

ШІ в полях: бульбашка чи реальний інструмент

Під час панелі про автоматизацію топменеджери агрохолдингів (HarvEast, ІМК, ТАС Агро, Галс Агро, Syngenta) розібрали практичне застосування штучного інтелекту:

Без порядку ШІ не працює. Алгоритмам потрібні якісні дані. Перший крок – це прозорість операційної діяльності та ліквідація хаосу всередині компанії.

Трансформація професій. ШІ знімає рутину, але вимагає нових навичок. Механізатори стають інженерами з планшетами, агрономи радяться з нейромережами, а охорону периметра беруть на себе дрони з аналітикою.

Людина залишається головною. Повна автономність у часи війни неможлива – потрібні резервні сценарії. ШІ не має юридичного статусу для ухвалення критичних рішень.

За що платитимуть 3500 євро. Зарплати європейського рівня у 2036 році отримуватимуть ті, хто здатен брати відповідальність за рішення алгоритмів і гарантувати фінансовий результат.

Цифри 2025-2026 років та євроінтеграція як ліки для ЄС

Оксана Боброва (Agrohub) відзначила стабілізацію врожайності у першій половині 2026 року та підкреслила: зараз головне не просто виростити, а заробити, вчасно зібрати врожай без втрат техніки й зберегти людський капітал через підвищення зарплат.

У політичному блоці Олександра Авраменко (УКАБ) та Тарас Качка обговорили вступ до ЄС. Головні тези:

Україна – це рішення для ЄС. Втрачаючи конкурентоспроможність перед США та Китаєм, Європа потребує українських потужностей, біометану та масштабу.

Конкуренція та страх. ЄС побоюється українського агросектору через його силу. Подолати це можна лише прямою співпрацею та підтвердженням високих стандартів виробництва.

Кадри та майбутнє освіти у світі алгоритмів

Олена Бойченко (Deloitte Ukraine) зауважила, що понад 50% СЕО розуміють важливість синергії людини та ШІ, але лише 5% вміють це налаштувати. Поширення "тіньового ШІ" серед працівників вимагає термінових правил використання даних.

Заключна дискусія за участі представників МОН, КШЕ, бізнесу та вишів була присвячена трансформації освіти:

Зміна іспитів: оцінюватимуть не просто відповідь, а історію взаємодії студента з ШІ – це показує критичне мислення.

Запит від бізнесу: університети мають навчати брати відповідальність за рішення, згенеровані штучним інтелектом.

Радикальні кроки: в умовах війни та демографічної кризи утримання понад 340 державних вишів є недоцільним. Ресурси варто перенаправляти на ЗСУ та підготовку критичних спеціалістів (інженерів, енергетиків).

На конференції працював стенд спецпідрозділу БПЛА "Рокіт" (2-й корпус НГУ "Хартія"). Військові збирають 485 000 грн на квадроцикл для виконання бойових завдань та евакуації.

Подія вкотре підтвердила статус головного майданчика для обміну досвідом у галузі. Організатори висловили подяку партнерам за підтримку та анонсували наступну зустріч – у грудні на конференції "DoAgro26".