Молодий зелений горошок корисніший за м’ясо: кому варто їсти його часто, а кому уникати

Серед овочів зелений горошок займає особливе місце. Якщо маєте можливість, обирайте його у свіжому вигляді: саме тоді він містить найбільше корисних речовин, порівняно з консервованим чи попередньо очищеним.

Зелений горох — рослинний суперфуд

Головна перевага зеленого гороху — високий вміст білка, який за амінокислотним складом наближається до м’ясного. Водночас він виграє за низкою параметрів: містить мінімум жиру, не має холестерину, зате багатий на клітковину, корисні вуглеводи, вітаміни A, PP, H, групи B, каротин, антиоксиданти та інші біоактивні сполуки.

Його часто називають «ліками з грядки», і не без підстав.

Чим корисний зелений горошок:

• Допомагає травленню. Клітковина стимулює ріст корисної мікрофлори в кишківнику та знижує ризик закрепів і інших розладів ШКТ.
• Сприяє зниженню ваги. Завдяки низькій калорійності та здатності надовго дарувати відчуття ситості, зелений горошок може стати союзником у боротьбі з зайвими кілограмами.
• Підтримує здоров’я серця. У його складі: калій, що регулює тиск, клітковина, яка знижує рівень холестерину, та антиоксиданти, які зменшують оксидативний стрес. Дані досліджень свідчать: регулярне вживання бобових (400 г на тиждень) може знизити ризик ішемічної хвороби серця на 10%.
• Стабілізує рівень цукру. Завдяки низькому глікемічному індексу горошок не спричиняє різких стрибків глюкози в крові. А ще він містить магній — мікроелемент, який може зменшити ризик розвитку діабету 2 типу.
• Захищає зір. У 100 г горошку — близько 2 мг лютеїну та зеаксантину. Ці каротиноїди захищають очі від впливу синього світла й вікових змін, зменшуючи ризик катаракти та макулярної дегенерації.
• Знижує ймовірність розвитку раку. Антиоксиданти та сапоніни, що містяться в горошку, мають протизапальні та протипухлинні властивості.

Що варто знати про можливу шкоду

Попри користь, зелений горох має й певні обмеження у споживанні. Він містить антинутрієнти: речовини, які можуть уповільнювати засвоєння поживних елементів. Також висока кількість клітковини може бути важкою для травлення. Тож варто дотримуватися помірності: оптимальна денна порція до 100 г.

Кому слід бути обережним:

• Людям з подагрою або сечокам’яною хворобою, бо горох містить пурини, що можуть спричинити загострення.
• Тим, хто має чутливе травлення, оскільки можливе здуття та газоутворення через олігосахариди.
• У рідкісних випадках можливі алергічні реакції на бобові.