Найкорисніша ковбаса: що варто знати про склад, щоб обрати безпечний продукт

На прилавках магазинів вибір ковбаси часто збиває з пантелику: сирокопчена, варено-копчена, напівкопчена, салямі чи звичайна варена – варіантів безліч. Проте, читаючи склад на етикетці, покупці нерідко губляться й не розуміють, який продукт обрати, щоб не зашкодити здоров’ю.

Зовнішній вигляд ковбаси значною мірою формується завдяки барвникам. Саме вони забезпечують привабливий рожевий колір, який асоціюється зі свіжістю. Водночас під час виробництва у м’ясну масу можуть потрапляти природні пігменти з кісткового мозку, через що відтінок інколи варіюється – від зеленуватого до темно-бурого.

Відповідно до стандартів, навіть у продуктах найвищої якості використовується нітрит натрію (Е250). Це сполука, яку отримують у результаті хімічних реакцій із оксидами азоту. Вона виконує одразу кілька функцій: надає ковбасі характерного кольору та пригнічує розвиток небезпечних мікроорганізмів, зокрема тих, що викликають ботулізм. У виробництві її застосовують у мінімальних дозах, безпечних для споживача.

Натомість ковбасні вироби першого та другого сортів часто містять додаткові компоненти: стабілізатори, емульгатори, підсилювачі смаку, глутамат натрію та крохмаль. Згідно з вимогами ДСТУ, у продукції вищого ґатунку такі добавки заборонені – допускаються лише нітрит натрію, коптильні препарати та аскорбінова кислота. Саме тому, обираючи ковбасу, варто звертати увагу на її категорію та склад, віддаючи перевагу виробам вищого ґатунку.