Пізнє засинання може зашкодити розвитку мозку дитини: як недосип впливає на увагу

Звичка засинати після 22:00 – це не просто питання режиму, а серйозний виклик для здоров’я дитячого мозку.

За даними фахівців, регулярне засинання у пізній час порушує вироблення мелатоніну – гормону сну. У результаті страждає пам’ять, концентрація, емоційний стан. Згодом це може впливати на навчання, поведінку та загальний розвиток.

На сторінці в Instagram prodytynu розповіли, що саме відбувається з організмом дитини при систематичному пізньому засинанні:

• Порушення вироблення мелатоніну. Мозок не встигає переключитися у стан відпочинку, тіло залишається напруженим, сон стає поверхневим і тривалим.
• Припиняється вироблення гормону росту. Цей гормон виділяється переважно у фазі глибокого сну – до опівночі. Якщо дитина не спить у цей період, фізичний розвиток може сповільнюватися.
• Підвищується рівень кортизолу. Надмірна кількість “гормону стресу” зранку призводить до втоми, дратівливості й небажання прокидатися.
• Слабшає імунна система. Уночі імунітет активно працює: знищує віруси, відновлює клітини. Якщо сон короткий або неспокійний, дитина частіше хворіє і довше одужує.
• Знижується здатність до навчання. Погіршення пам’яті, повільніша реакція, відсутність мотивації – усе це наслідки недостатнього сну.
• Порушуються когнітивні функції. Дитині стає складніше концентруватися, мислити логічно, контролювати емоції та ухвалювати рішення.

Скільки сну потребують діти (рекомендації ВООЗ та Американської академії медицини сну):

• 0–3 місяці: 14–17 годин
• 4–11 місяців: 12–15 годин
• 1–2 роки: 11–14 годин
• 3–5 років: 10–13 годин
• 6–13 років: 9–11 годин
• 14–17 років: 8–10 годин
• 18–25 років: 7–9 годин

Важливо розуміти: режим сну – це не сувора формальність, а основа психічного здоров’я, стабільності емоцій і якості життя дитини.