Пізнє засинання може зашкодити розвитку мозку дитини: як недосип впливає на увагу
Звичка вкладати дитину спати пізно – це не «дрібниця», а реальна загроза її розвитку
10.07.2025
6 год. тому
1
Звичка засинати після 22:00 – це не просто питання режиму, а серйозний виклик для здоров’я дитячого мозку.
За даними фахівців, регулярне засинання у пізній час порушує вироблення мелатоніну – гормону сну. У результаті страждає пам’ять, концентрація, емоційний стан. Згодом це може впливати на навчання, поведінку та загальний розвиток.
На сторінці в Instagram prodytynu розповіли, що саме відбувається з організмом дитини при систематичному пізньому засинанні:
- Порушення вироблення мелатоніну. Мозок не встигає переключитися у стан відпочинку, тіло залишається напруженим, сон стає поверхневим і тривалим.
- Припиняється вироблення гормону росту. Цей гормон виділяється переважно у фазі глибокого сну – до опівночі. Якщо дитина не спить у цей період, фізичний розвиток може сповільнюватися.
- Підвищується рівень кортизолу. Надмірна кількість “гормону стресу” зранку призводить до втоми, дратівливості й небажання прокидатися.
- Слабшає імунна система. Уночі імунітет активно працює: знищує віруси, відновлює клітини. Якщо сон короткий або неспокійний, дитина частіше хворіє і довше одужує.
- Знижується здатність до навчання. Погіршення пам’яті, повільніша реакція, відсутність мотивації – усе це наслідки недостатнього сну.
- Порушуються когнітивні функції. Дитині стає складніше концентруватися, мислити логічно, контролювати емоції та ухвалювати рішення.
Скільки сну потребують діти (рекомендації ВООЗ та Американської академії медицини сну):
- 0–3 місяці: 14–17 годин
- 4–11 місяців: 12–15 годин
- 1–2 роки: 11–14 годин
- 3–5 років: 10–13 годин
- 6–13 років: 9–11 годин
- 14–17 років: 8–10 годин
- 18–25 років: 7–9 годин
Важливо розуміти: режим сну – це не сувора формальність, а основа психічного здоров’я, стабільності емоцій і якості життя дитини.