Преображенський: путін може імітувати переговори, але на мирний план США не піде

Преображенський: путін може імітувати переговори, але на мирний план США не піде

Кремль шукає політичну вигоду, а реальний кінець війни залишається малоймовірним

28.11.2025
9 дн. тому
18

Черговий мирний план щодо закінчення війни росії проти України з’явився у ЗМІ 19 листопада. Це 28 пунктів, які Києву запропонували американські партнери. Пізніше з’ясувалося, що більшу частину плану написала саме росія, а США лише внесли кілька поправок. Основні суперечливі питання: статус окупованих територій, чисельність ЗСУ та питання НАТО залишаються неприйнятними для України. 

Російський політичний аналітик Іван Преображенський вважає, що переговори навряд чи приведуть до результату. Кремль розраховував зберегти понад 90% свого варіанту плану, а для України відмовитися від участі у переговорах неможливо. «Всі розуміють, що переговори ні до чого не приведуть, але залишається невеликий шанс, який не можна упускати»,  –  каже він. 

Паралельно увагу світу привернули опубліковані «плівки» Дмитрієва, Ушакова та Віткоффа. Вони підтверджують активний непублічний діалог між адміністрацією Трампа і путіним. Але Преображенський вважає, що ці матеріали ситуацію не змінять  –  Трамп і путін уже назвали їх фейком. Вплив американського президента на путіна обмежений: у Кремлі більше цікавляться, щоб війна завершилася на вигідних для росії умовах, а не реальним миром. 

Ситуація всередині росії теж ускладнюється: економіка перебуває у стані «негативного зростання», виробництво падає, а Кремль мобілізує резервістів, щоб компенсувати брак людського ресурсу. Проблеми з економікою та дефіцит кадрів змушують Москву шукати нові джерела фінансування і найманців для фронту. 

Диктатор сяде за стіл переговорів лише за умови поєднання посиленого санкційного тиску, зупинки українського наступу та економічних проблем у росії, а також за потенційного залучення великих інвестицій, які могли б компенсувати втрати Кремля. 

Таким чином, нинішній план, навіть якщо він дійде до Москви, навряд чи стане реальним інструментом миру. Його головна функція продемонструвати «перемогу» для Кремля та створити політичну картинку для внутрішньої та міжнародної аудиторії. Україна та її союзники зіштовхуються з ситуацією, коли переговори стають радше інструментом стратегічного тиску, ніж шляхом до закінчення війни.