Шок! $770 млн на вітер: Україна заплатила за зброю, але її не отримала — FT

За останні три роки війни Україна заплатила іноземним збройовим посередникам сотні мільйонів доларів за постачання життєво важливої військової техніки. Частина цих коштів була витрачена марно, а деякі контракти залишилися непрацюючими, що значно ускладнило обороноздатність країни. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на державні документи України, судові матеріали та десятки інтерв’ю з посадовими особами та учасниками закупівель.

Вторгнення росії у 2022 році стало найбільшим у Європі спалахом закупівель зброї з часів Другої світової війни. Україна змушена була шукати шляхи для оперативного забезпечення своїх військ, що тримали фронт протяжністю у 1000 кілометрів. В той час як союзники з НАТО постачали значні обсяги допомоги, українська влада паралельно укладала контракти з іноземними торговцями зброєю — часто маловідомими компаніями, які отримували великі аванси.

Як вказує розслідування, станом на сьогодні Україна виплатила авансом приблизно 770 млн доларів за техніку і боєприпаси, які так і не були поставлені. Це становить значну частину щорічного бюджету України на озброєння, який оцінюється в 6-8 млрд доларів. Частина зброї, що все ж прибула, виявилася непридатною для використання або була придбана за надмірно завищеними цінами.

Водночас деякі іноземні постачальники стверджують, що стали жертвами корупційних схем і внутрішніх чвар серед українських чиновників. За словами експертів, це може пояснити зникнення частини коштів. Український уряд вже розпочав очищення системи закупівель: низка колишніх чиновників, відповідальних за постачання, була звільнена або притягнута до кримінальної відповідальності, а десятки контрактів нині перевіряють правоохоронці. Також деякі спірні угоди розглядаються в міжнародних арбітражах у Лондоні та Женеві.

Колишні високопоставлені українські посадовці, що курували закупівлі в перші роки війни, виправдовують залучення іноземних посередників. Вони наголошують, що це було необхідно для укладання делікатних угод із країнами, які через геополітичні причини не хотіли офіційно постачати зброю напряму Україні.

Міністр оборони України у 2022–2023 роках Олексій Резніков відверто назвав торговців зброєю «торговцями смертю»:

«Вони абсолютно прагматичні та цинічні. У них немає поняття справедливості. Ці поняття не існують у їхньому світі. Вони кажуть: "У мене це є на складі. Якщо хочеш, купуй. Якщо не хочеш, продам твоєму ворогу"».

Фінансова криза з боєприпасами сталася одразу після початку війни — офіційні особи Києва зрозуміли, що наявні запаси вистачать лише на два місяці. Тоді уряд скасував звичайні правила закупівель, і державні службовці почали шукати радянське озброєння за межами країн НАТО, щоб забезпечити армію.

За словами Резнікова, у 2022 році загальний обсяг виробництва артилерійських снарядів радянського зразка в Європі становив 600 тисяч одиниць на рік — лише достатньо на місяць бойових дій. Для порівняння, росія випускала 1,8 млн снарядів щомісяця.

Військовий дефіцит спричинив чотирикратне зростання цін на боєприпаси, особливо на радянський калібр, у першій половині 2022 року. Це дало змогу іноземним торговцям зброєю отримати величезні прибутки на тлі відчаю України.

Міністерство оборони зараз намагається повернути через суди 309 млн доларів авансових платежів, зроблених за контрактами, які визнані непрацездатними. Ще близько 460 млн доларів планують повернути через переговори з постачальниками.

Нагадаємо, що в державному бюджеті на 2025 рік на забезпечення Сил оборони передбачено понад 2,2 трлн гривень. Україна може знову коригувати бюджет через збільшення витрат на війну у другій половині року.