Спеція, яку ми часто додаємо до страв, виявилася однією з найкорисніших для здоров’я
Шафран: природні ліки для мозку, серця, травлення
Приправи давно відомі не тільки як засіб для покращення смаку страв, але й як природні помічники для здоров’я. Трави застосовувалися для лікування різних хвороб ще тисячі років тому, а сучасні дослідження продовжують відкривати нові корисні властивості добре відомих рослин.
Однією з таких спецій є шафран. Він містить понад 150 біологічно активних сполук, серед яких каротиноїди, антиоксиданти, вітаміни A та C, рибофлавін, ніацин, тіамін і цинк. Фахівці радять споживати від 0,5 до 1 грама шафрану на день, щоб отримати максимальну користь для здоров’я.
Для мозку
Шафран допомагає зменшити симптоми депресії та нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера. За результатами деяких клінічних досліджень, щоденний прийом 30 мг спеції протягом шести тижнів може бути настільки ж ефективним, як традиційні антидепресанти.
Для серця та судин
Дослідження, опубліковане в Phytomedicine Journal, показало, що шафран здатний знижувати артеріальний тиск. Зокрема, прийом 400 мг добавки протягом тижня помітно знижував систолічний тиск у учасників експерименту.
Для людей з діабетом
За даними експериментального дослідження, опублікованого в Scientific Reports, комбінація вживання шафрану та силових вправ може мати сильний терапевтичний ефект при діабеті. Однак для підтвердження ефективності у людей потрібні додаткові дослідження.
Покращує роботу шлунково-кишкового тракту
З давніх часів шафран використовували для полегшення розладів шлунка та здуття. Огляд досліджень у NLM підтвердив, що седативні та протизапальні властивості спеції сприяють покращенню травлення та зменшенню запалення в кишечнику. Крім того, шафран може полегшувати симптоми виразки шлунка.
Протираковий ефект
Антиоксиданти у складі шафрану допомагають уповільнювати ріст і поширення ракових клітин. Як зазначено в дослідженні, опублікованому в Cancer Letters Journal, кроцин – одна з активних сполук шафрану – здатний пригнічувати розвиток колоректального раку, а також пухлин шлунка та легенів.