Терміново! НАБУ розкриває нові шокуючі деталі справи Міндіча: до чого тут Умеров?

Терміново! НАБУ розкриває нові шокуючі деталі справи Міндіча: до чого тут Умеров?

Слідство стверджує, що організація забезпечувала "відкати" з контрактів "Енергоатому"

19.11.2025
2 год. тому
3

Детективи НАБУ підозрюють співзасновника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча у створенні злочинної організації, легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, та незаконному впливі на колишнього міністра оборони Рустема Умєрова, нині секретаря РНБО. 

Про це повідомляє Українська правда.

Видання, посилаючись на текст підозри, пише, що бізнесмен Міндіч за підтримки тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка контролював фінансові потоки в енергетичній сфері. У документі йдеться, що Галущенко нібито отримував особисту вигоду через заступництво Міндіча перед президентом Володимиром Зеленським.

За версією НАБУ, для контролю над коштами, одержаними злочинним шляхом, Міндіч створив організацію та очолив її. Співорганізатором виступив бізнесмен Олександр Цукерман, який залучив до оборудки Лесю Устименко, Людмилу Зоріну, Ігоря Фурсенка та інших. Крім того, за сприяння Галущенка до групи приєдналися колишній радник міністра енергетики Ігор Миронок та виконавчий директор з фізичного захисту й безпеки АТ "НАЕК Енергоатом" Дмитро Басов.

Легалізація коштів та отримання неправомірної вигоди

Згідно з повідомленням про підозру, Міндіч, Цукерман, Устименко, Фурсенко, Зоріна, Миронюк та Басов, а також інші невстановлені учасники, з 15 січня отримували неправомірну вигоду за дії в інтересах контрагентів "Енергоатому" та легалізовували ці кошти. Зокрема, 14 травня Басов нібито отримав 53 тисячі доларів для ТОВ "Еласт Атом". А з 10 лютого по 9 травня Устименко та Фурсенко під керівництвом Цукермана і контролем Міндіча легалізували 1,227 млн доларів і 96,7 тис. євро (загалом 55,1 млн грн) на користь тодішнього віцепрем’єра Олексія Чернишова. З 12 лютого по 21 травня легалізовано ще 5,56 млн доларів і 450 тис. євро (256 млн грн) від Миронюка. Загальна сума легалізованих коштів організацією Міндіча та Цукермана становить 311,2 млн грн.

Слідство вказує на три основні шляхи легалізації: переміщення готівки, змішування та маскування коштів, а також операції з обміну валюти й придбання криптоактивів. Також встановлено, що один із керівників прокуратури передавав членам організації відомості про хід розслідування.

Спроба впливу на Умєрова

Крім того, Міндіч нібито намагався вплинути на Умєрова щодо приймання Державним оператором тилу бронежилетів, які не пройшли контроль якості, для отримання матеріальної вигоди. Текст підозри було вручено Міндічу 10 листопада, надіслано за адресами проживання та контактні номери й він доступний захисникам.

Підозра охоплює:

  • створення та керівництво злочинною організацією (ч.1 ст. 255 ККУ);
  • легалізацію коштів у великих розмірах (ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 ККУ);
  • вплив на членів уряду для ухвалення незаконних рішень (ч.1 ст.344 ККУ).

У НАБУ в коментарі для УП зазначають, що «зміст підозри може бути оголошений у відкритому судовому засіданні щодо обрання запобіжного заходу».

Чутки про виїзд Умєрова

У соцмережах з’явилися чутки, що секретар РНБО Рустем Умєров після оприлюднення "плівок Міндіча" нібито виїхав з України й не планує повертатися. Центр протидії дезінформації спростував ці повідомлення, наголосивши, що секретар РНБО перебуває у запланованому закордонному відрядженні.

Нагадаємо, 10 листопада НАБУ повідомило про викриття масштабної корупційної схеми в "Енергоатомі". За версією слідства, злочинна група отримувала "відкати" 10–15% від контрактів та легалізувала близько 100 млн доларів через київський офіс. У справі фігурують бізнесмен Тимур Міндіч, міністр енергетики Герман Галущенко, ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, екскерівник з безпеки "Енергоатому" та ще четверо співробітників "бек-офісу", включно з Олександром Цукерманом.

Вчора суд обрав запобіжний захід Чернишову, а сьогодні Верховна Рада звільнила Галущенка. Уряд продовжує оновлення ключових посад, щоб забезпечити стабільність у роботі державних органів та посилити контроль над фінансами й держпідприємствами.