Терміново! Рада закрила реєстри нерухомості: що це означає для простих українців?

Верховна Рада України 21 серпня підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт, що тимчасово обмежує відкритий доступ до інформації про нерухомість і кадастрові номери земельних ділянок, які належать юридичним особам. За документ проголосував 231 народний депутат. 

Про результати голосування повідомив у своєму телеграм-каналі нардеп Ярослав Железняк.

Йдеться про законопроєкт № 11533 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів".

Чому обмежують доступ

Один із ініціаторів документа, депутат від "Слуги народу" Ігор Фріс, пояснив необхідність таких змін військовими ризиками. За його словами, відкриті державні бази даних дозволяють російським спецслужбам виявляти місцезнаходження підприємств оборонної промисловості, що створює додаткову загрозу для України.

«Завдяки реєстрам росіяни можуть дізнатися про адресу виробництва зброї та земельні ділянки, на яких розташовані оборонні підприємства, адже інформація про об'єкти нерухомості таких підприємств є легкодоступною у відкритих державних реєстрах, що спрощує ворогу визначення цілей для повітряних ударів», – наголосив Фріс.

Новий закон обмежує доступ до відомостей про майно юридичних осіб у державному реєстрі прав на нерухоме майно. Зміни також торкнуться інших баз – промислових зразків, винаходів, об’єктів інтелектуальної власності. Ці норми діятимуть протягом усього воєнного стану та ще рік після його завершення.

При цьому парламентар підкреслив: обмеження не стосуються фізичних осіб. «Журналісти зможуть продовжувати викривати нечесних чиновників та корупціонерів», – заявив депутат.

Однак щодо інформації про підприємства медійникам доведеться звертатися до держреєстраторів і отримувати офіційну відповідь у письмовому вигляді за визначену законом плату.

Фріс також нагадав, що у грудні минулого року російські хакери здійснили кібератаку на українські реєстри. За його словами, значний масив даних про юридичних осіб і їх майно міг потрапити до рук агресора. «Наразі неможливо обмежити інформацію виключно про юридичних осіб оборонно-промислового комплексу, адже це допоможе агресору ідентифікувати такі підприємства», – зазначив нардеп.

Що саме стане закритим

Депутатка Ірина Геращенко повідомила, що під обмеження також потраплять:

• технічні дані у патентах, авторських правах та системі Prozorro;
• судові рішення, які можуть розкривати логістику, специфікації чи контрагентів;
• координати об’єктів, кадастрові номери та адреси виробничих майданчиків.

Реакція громадських організацій

Рішення парламенту викликало занепокоєння серед антикорупційних активістів. У «Центрі протидії корупції" наголошують, що ухвалені норми значно ускладнять роботу журналістів і громадських організацій.

«Законопроєкт також вплине і на звичайних громадян. Якщо раптом ви вирішите купити нерухомість від будівельної компанії – зʼясувати перед купівлею чи справді вона належить такій юрособі буде складно», – заявили в ЦПК.

Там вважають, що новий порядок створює зручні умови для приховування статків корумпованими чиновниками та може призвести до збільшення кількості шахрайств на ринку нерухомості.

Фундація DEJURE теж висловила критику. За їхніми прогнозами, через зміни «корупціонери почнуть переписувати своє майно на юросіб, і суспільство не дізнається, де схована чергова "вілла судді" чи "дача прокурора"».

Контекст

Варто нагадати, що нещодавно Верховна Рада відхилила два інші законопроєкти, які входять до переліку зобов’язань України в межах програми фінансової підтримки з боку Європейського Союзу Ukraine Facility.

Таким чином, ухвалене рішення щодо обмеження доступу до даних про нерухомість викликало гостру дискусію. Влада наполягає на його необхідності з міркувань безпеки, тоді як експертне середовище вбачає у ньому ризики для прозорості та боротьби з корупцією.