Вчені назвали оптимальну кількість силових тренувань для продовження життя

Вчені назвали оптимальну кількість силових тренувань для продовження життя

Оптимальний обсяг навантаження для підтримки здоров’я

18.06.2026
3 год. тому
5

Питання здорового старіння традиційно пов’язують із кардіонавантаженнями – ходьбою, бігом, плаванням чи їздою на велосипеді. Однак нове масштабне дослідження свідчить, що не менш важливу роль у довголітті відіграють силові тренування.

Вчені проаналізували дані понад 147 тисяч дорослих людей, за якими спостерігали майже 30 років. Результати показали: регулярні вправи на силу пов’язані зі зниженням ризику передчасної смерті, особливо у поєднанні з аеробними навантаженнями.

Протягом дослідження померли близько 36 тисяч учасників. Після врахування віку, способу життя та інших факторів з’ясувалося, що найкращі показники здоров’я мали ті, хто виконував силові вправи приблизно 90–119 хвилин на тиждень. У цій групі ризик смерті від будь-яких причин був нижчим приблизно на 13%.

Також дослідники зафіксували зниження ризику смерті від серцево-судинних захворювань на 19% та від неврологічних хвороб – на 27% у порівнянні з тими, хто не виконував силові тренування.

Цікаво, що збільшення тривалості силових вправ понад цей рівень не давало пропорційного додаткового ефекту. Це свідчить про наявність певного "оптимального діапазону" навантаження.

Ще більш виражений ефект спостерігався у людей, які поєднували силові тренування з кардіоактивністю. Саме така комбінація давала найкращі результати: ризик смерті у деяких групах знижувався на 45–58% порівняно з найменш активними учасниками.

Окремо зазначається, що силові вправи самі по собі знижували ризики на 7–11%, тоді як кардіонавантаження забезпечували ще більш значний ефект – до 43%.

Автори дослідження наголошують: силові та аеробні тренування не замінюють одне одного, а працюють у комплексі, посилюючи загальний вплив на організм.

До силових вправ належали не лише заняття в тренажерному залі, а й присідання, віджимання, випади та інші вправи з вагою власного тіла або додатковим опором.

Водночас дослідження має спостережний характер і не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок. Дані про фізичну активність учасники надавали самостійно, що також може впливати на точність.

Попри це, через масштаб вибірки та тривалість спостереження робота стала одним із найвагоміших доказів користі поєднання силових і кардіотренувань. Головний висновок дослідження простий: для довголіття важливо не лише більше рухатися, а й регулярно підтримувати м’язову силу.