Влада приховує правду: як Україна потай запозичує у ЄС те, що змінить країну?

Україна активно впроваджує європейські стандарти у різних сферах життя, від енергоефективності та безбар’єрності до промислового безвізу. Ці стандарти не лише вимога для інтеграції в Європейський Союз, а й стратегічний вибір для відбудови країни після війни. 

Про це розповіла голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, а також очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк.

За її словами, деякі європейські норми не можна просто імпортувати, їх потрібно адаптувати під українські реалії, зокрема під умови воєнного часу. Іноді навіть доводиться створювати нові стандарти з нуля — особливо в сфері безпеки.

«Показово, що деякі українські цифрові рішення — як-от "єВідновлення" — уже стають прикладом для країн ЄС», — зазначила Шуляк.

Вона підкреслила, що Україна поступово впроваджує регламенти, які десятиліттями успішно працюють у ЄС, але за деякими напрямками темпи впровадження могли би бути швидшими. Одним із таких прикладів є промисловий безвіз.

«Зокрема, не вся продукція, яка виробляється в Україні, вже має необхідні стандарти ЄС, тобто, коли ми прийдемо у ЄС як повноправні члени, частина наших виробників буде просто не готова до цього за умови, якщо зараз не переробить виробництво», — пояснила Шуляк.

Представниця уряду наголосила, що це створює для виробників певні витрати, що є викликом, але водночас і можливістю — адже це суттєво розширить їхні ринки збуту.

Олена Шуляк вважає, що одним із ключових напрямків, де Україна обов’язково має переймати європейський досвід, є питання енергонезалежності. За її словами, держава вже не може дозволити собі будувати неенергоефективні будинки, опалювати сходові клітки чи під’їзди без застосування сучасних технологій.

«Тому всі технології, пов’язані з зеленим відновленням і високими показниками енергоефективності, будуть основою відбудови. Тобто використання тих стандартів ЄС, які в багатьох країнах вже давно стали нормою», — підкреслила Шуляк.

Ще одним європейським стандартом, який Україна почала впроваджувати, є безбар’єрність і інклюзивність. У країні вже затверджена Стратегія безбар’єрності, а також обрані пілотні міста, де запускаються перші проєкти у цій сфері.

«Але цього замало. Нам потрібно більш грунтовно працювати у цьому напрямку, — наголосила Шуляк, — скільки безбар’єрність — це не поодинокий пандус біля під’їзду. Слід переглянути підходи до того, як реальна безбар’єрність, а не безбар’єрність на словах і папері, реалізується на робочих місцях, чи є вона у сфері державних послуг, наприклад, у ЦНАПах. Навіть у Кабмін ти не завжди можеш зайти небезбар’єрно».

Крім того, Україна буде впроваджувати кращі європейські практики у сфері Нового Європейського баухаусу, циркулярної економіки, переробки відходів і сталого розвитку. Олена Шуляк підкреслила, що серед цих напрямів базовими залишаться саме енергоефективність, безбар’єрність і промисловий безвіз.

Водночас не всі міжнародні стандарти можна запозичити без змін. Особливо це стосується безпеки — у цій сфері Україна розробляє власні стандарти, які враховують виклики воєнного часу.

Шуляк навела приклад співпраці з Естонією, яка підтримує місто Овруч на Житомирщині у відновленні. Там планували побудувати дитячий садок за естонським типовим проєктом, але через дію нових державних будівельних норм (ДБН) щодо укриттів довелося адаптувати проєкт.

«Через нашого північного сусіда, який нікуди не зникне, у нас відтепер будуть завжди підвищені безпекові вимоги. Безпека змусить нас переглядати, як буде працювати система, і ми це вже зробили на рівні законодавства, ухваливши нові ДБН. Безпека дає нам право використовувати і кращі наукові практики, і фахове експертне середовище для пошуку кращих рішень задля безпеки громадян», — пояснила вона.

За її словами, на початковому етапі оновлення безпекових норм Україна вирішила адаптувати міжнародний досвід, зокрема, ізраїльський, де тема безпеки також дуже актуальна.

«Але потім ми зрозуміли, що проти них таке озброєння не використовують. І якщо ми на 100% будемо запозичувати їхній досвід, то "мамади" не врятують, оскільки якщо ракета влучить у будинок, він складеться. Відтак, є сенс розглянути досвід Фінляндії і Швейцарії, однак з огляду на те, що умови України, на жаль, безпрецедентні», — наголосила Шуляк.

Водночас, вона звернула увагу, що у України є власні практики, які було б корисно адаптувати і країнам ЄС. Український досвід цифровізації входить до числа найуспішніших реформ, і саме він може стати прикладом для європейських держав, які нині проходять через «зелену» і цифрову трансформації.

Як приклад вона назвала програму "єВідновлення", яка вже використовується для швидкої та прозорої компенсації збитків після руйнувань, спричинених війною.

«Прозора система, яка ефективно працює, вирішуючи житлові проблеми сотень тисяч громадян. Цифрове забезпечення, яке це дозволяє — швидко, без бюрократії податися на компенсацію і отримати її. Так, нині завдяки "єВідновленню" кошти вже отримали понад 100 тисяч українців, а загальна сума виплат давно перетнула відмітку у 20 млрд гривень», — підсумувала Шуляк.