Вся правда про консервований тунець: що приховує цей продукт і чи варто його їсти
Переваги та ризики для здоров’я: білок, омега-3 і небезпеки ртуті та надлишку солі
Оброблена та готова до вживання риба значно полегшує життя: не потрібно витрачати час на приготування, а вітамінів і мінералів у ній залишається майже стільки ж, скільки в свіжій. Серед популярних варіантів – консервований тунець. Чи дійсно він корисний і безпечний для організму? Розбираємося.
Головна перевага консервованого тунця – високий вміст білка. В одній банці його може бути від 40 до 50 г, що важливо для здоров’я м’язів, підтримки імунної системи та відновлення клітин. При цьому рівень жирів і вуглеводів мінімальний. Тунець також багатий на омега-3 жирні кислоти, які допомагають боротися з депресією, знижують ризик порушень когнітивних функцій та сприяють зниженню холестерину. Американська кардіологічна асоціація радить вживати рибу хоча б двічі на тиждень для запобігання утворенню тромбів – і консервований тунець у цьому випадку стає зручним та швидким варіантом.
Проте продукт має і потенційну шкоду. У консервах міститься багато солі, що може спричиняти підвищення тиску та проблеми із серцево-судинною системою. Також високий вміст олії робить його обережним вибором для людей із захворюваннями ШКТ та серця. Найбільше занепокоєння викликає ртуть, яка здатна впливати на пам’ять і когнітивні функції. Вагітним та матерям, що годують, від вживання тунця краще утриматися. Водночас у складі риби є селен, який частково нейтралізує негативний вплив ртуті, підкреслюють дослідження в журналі Environmental Research.
Отже, консервований тунець може бути корисним джерелом білка та корисних жирів, якщо його вживати помірно, враховуючи потенційні ризики для здоров’я.