Як впоратися з тривожністю: техніки, які допомагають знизити рівень стресу
На думку психотерапевта, повністю позбутися тривоги неможливо й не потрібно
Український психотерапевт Олег Станчишин пояснив, чому не варто уникати тривоги та як перетворити її на конкретний план дій.
Про це він розповів в інтерв'ю журналістці Ілоні Довгань.
За словами фахівця, існує кілька універсальних способів працювати з тривогою. Один із них полягає в тому, щоб подивитися на проблему з перспективи часу та поставити собі запитання, чи матиме нинішня ситуація значення через рік, десять або п'ятдесят років. Такий підхід допомагає переосмислити важливість подій і зрозуміти, чи варто витрачати на них стільки емоційних ресурсів.
Ще один метод, який психотерапевт часто використовує у своїй практиці, - подумки пройти найгірший можливий сценарій до кінця. За його словами, людина ніби стикається зі своїм найбільшим страхом і поступово усвідомлює, що здатна пережити навіть найскладніші обставини. Це допомагає знизити рівень тривоги та зрозуміти, що після невдачі завжди залишається можливість рухатися далі.
Станчишин наголосив, що уникнення тривожних думок зазвичай не допомагає. Навпаки, важливо чесно оцінити, наскільки ймовірними є катастрофічні сценарії, які створює уява. У більшості соціальних ситуацій люди схильні перебільшувати можливі наслідки своїх помилок, хоча реальність рідко розвивається за найгіршим сценарієм.
Окремо психотерапевт звернув увагу на важливість тестування тривоги на відповідність реальності. Під час війни сильна тривога може бути природною реакцією на реальну небезпеку. У такому разі, за його словами, найефективніше не намагатися повністю позбутися страху, а скласти чіткий план дій - підготувати тривожну валізу, знати, де розташоване укриття, та розуміти алгоритм поведінки під час небезпеки.
Фахівець пояснив, що конкретні дії допомагають зменшити тривогу, оскільки людина відчуває контроль над ситуацією. Якщо ж загроза є малоймовірною або відсутньою, варто використовувати техніки самозаспокоєння - дихальні вправи, заземлення та інші практики, які допомагають впоратися з емоційним напруженням.
На думку Станчишина, повністю позбутися тривоги неможливо й не потрібно. Значно важливіше навчитися розрізняти реальну та уявну небезпеку, приймати власні переживання та знаходити способи жити з ними, не дозволяючи страху визначати повсякденне життя.